Відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Схвалити проєкт Закону України "Про реалізацію страхових послуг", що додається.

2. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг забезпечити передачу до Національного банку України проєкту Закону України "Про реалізацію страхових послуг" відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України від 12.09.2019 № 79-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" до 01.07.2020.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Ястреба Д.А,

Цей Закон регулює відносини у сфері реалізації страхових (перестрахових) послуг та спрямований на захист прав клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом врегулювання питань інформаційного забезпечення договору страхування та дій, що передують його укладенню.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

винагорода - це грошові кошти, інше майно або будь-які дії майнового або немайнового характеру, які пропонуються або надаються за реалізацію страхових (перестрахових) послуг;

клієнт - особа, яка уклала або має намір укласти договір страхування;

перестраховий брокер (перестраховий посередник) - юридична особа, що перебуває в Реєстрі страхових та перестрахових посередників (далі -Реєстр) та за винагороду здійснює реалізацію перестрахових послуг;

реалізація перестрахових послуг - укладення договорів перестрахування, у тому числі оформлення свідоцтва про перестрахування (сертифіката, поліса, ковер-ноти / cover note, сліп), що посвідчує прийняття ризику в перестрахування, а також діяльність з надання допоміжних послуг у сфері страхування;

реалізація страхових послуг - укладення договорів страхування, а також допоміжна діяльність у сфері страхування;

допоміжна діяльність у сфері страхування - консультування, включаючи надання інформації щодо страхових послуг відповідно до критеріїв, обраних клієнтами, в тому числі через вебсайт (вебсторінку), за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем або інших засобів, складання рейтингу послуг страховиків за критеріями клієнтів, коли клієнт має можливість укласти договір страхування, в тому числі через вебсайт (вебсторінку), за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, або будь-які інші засоби, пропонування або вчинення інших дій з підготовки до укладання договорів страхування (включаючи визначення ступеню страхового ризику, його оцінки та аналізу, оформлення документів та участь у розрахунках щодо сплати страхової премії), надання допомоги у виконанні договорів страхування, в тому числі у разі настання страхового випадку оформлення всіх необхідних документів для своєчасної страхової виплати, а також участь у розрахунках щодо здійснення страхової виплати;

страховий агент - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка в перебуває в Реєстрі та здійснює за винагороду від імені та в інтересах страховика діяльність із реалізації страхових послуг на підставі договору з таким страховиком страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка від імені та в інтересах страховика за винагороду здійснює від імені та в інтересах страховика діяльність із реалізації страхових послуг на підставі договору доручення з таким страховиком, якщо:

а) така особа реалізує супутні страхові послуги;

б) супутні страхові послуги, які реалізуються, не покривають ризики відповідальності або ризики страхування життя, якщо таке покриття не є доповненням до товарів або послуг, надання яких такою особою є його основним видом діяльності;

супутній товар або послуга - товар або послуга, що не є страховими, але є доповненням до страхової послуги або є частиною того ж самого договору;

супутня страхова послуга - страхова послуга, що є доповненням до товару або послуги, які не є страховими, або є частиною того ж самого договору;

страхова послуга - комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством;

страховий брокер - фізична особа - підприємець, юридична особа, або постійне представництво брокера-нерезидента, яка в перебуває в Реєстрі та за винагороду здійснює реалізацію страхових послуг на підставі договору з клієнтом та/або із страховиком;

страховий посередник - страховий брокер, страховий агент або страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги;

Уповноважений орган - державний орган, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (крім діяльності на ринку цінних паперів).

2. Не вважається діяльністю з реалізації страхових (перестрахових) послуг:

1) епізодичне надання інформації при здійсненні іншої діяльності, якщо:

а) особа не вживає будь-яких додаткових заходів з метою сприяння в укладенні або виконанні договору страхування або перестрахування;

б) мета цієї діяльності не полягає у сприянні клієнту в укладенні або виконанні договору страхування або перестрахування;

2) діяльність із врегулювання заявлених претензій у зв'язку із настанням страхового випадку, діяльність аварійних комісарів, а також оцінка розміру збитків оцінювачами та суб'єктами оціночної діяльності;

3) надання виключно інформації про клієнтів страховим посередникам, перестраховим посередникам, страховикам, якщо постачальник такої інформації не вживає будь-яких додаткових заходів з метою надання допомоги в укладенні договору страхування або перестрахування;

4) надання виключно інформації клієнтам про страхові або перестрахові послуги, страхового посередника, перестрахового посередника, страховика або перестраховика, якщо постачальник таких даних або інформації не вживає будь-яких додаткових заходів з метою сприяння в укладенні договору страхування або перестрахування.

1. Цей Закон визначає правові засади реалізації страхових (перестрахових) послуг.

2. Цей Закон не поширюється на фізичних та юридичних осіб, що реалізують страхові послуги, у разі їх відповідності всім зазначеним нижче умовам:

1) основним видом діяльності такої особи не є реалізація страхових послуг;

2) особа реалізує лише певні страхові послуги, що є доповненням до товару, що нею реалізується, або послуги, що нею надаються;

3) діяльність із реалізації страхових послуг полягає в сприянні укладенню або виконанню договору страхування, укладення якого є умовою договору поставки товарів, що нею реалізуються, або надання нею послуг перевезення і який надає захист від настання таких страхових ризиків:

а) ризик втрати, пошкодження або знищення товару або невикористання послуги цієї особи; або

б) ризик втрати, пошкодження або знищення багажу або інші ризики, пов'язані з послугами перевезення, що надаються цією особою.

4) загальний розмір страхової премії, що сплачується на одну особу, не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день укладення договору страхування, у разі, якщо тривалість надання страхових послуг не перевищує три місяці, або загальний розмір страхової премії не перевищує розміру 150 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день укладення договору страхування, на рік.

3. У випадку здійснення діяльності з реалізації страхових послуг особами, на яких не поширюється цей Закон, страховик забезпечує, щоб до укладання договору страхування:

1) клієнт отримав інформацію, необхідну для ідентифікації такого страховика, а також інформацію про процедуру подання скарг та досудового врегулювання спорів;

2) інтереси клієнта забезпечувалися шляхом виконання вимог статей 3, 5, 7 та 8 цього Закону;

3) клієнт отримав інформаційний документ про страхову послугу відповідно до статті 7 цього Закону,

4. Страховик веде облік осіб, зазначених у частині другій цієї статті, які реалізують страхові послуги такого страховика, та публікує на вебсайті (вебсторінці) страховика інформацію про таких осіб відповідно до вимог статті цього Закону.

5. Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері реалізації страхових (перестрахових) послуг:

страховиками, страховими та перестраховими посередниками резидентами;

страховими та/або перестраховими брокерами нерезидентами на території України,

1. Страховий та перестраховий посередник, а також всі працівники страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових послуг, зобов'язані діяти чесно, справедливо і професійно, з максимальним урахуванням інтересів клієнтів.

2. Умови винагороди страхового та перестрахового посередника, а також всіх працівників страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових послуг, не повинні створювати конфлікт інтересів із їхнім обов'язком діяти з максимальним урахуванням інтересів клієнтів, зокрема такі особи не повинні домовлятися про укладання будь-яких договорів з огляду на винагороду, плани продажів або інше, що може бути стимулом для такої особи рекомендувати конкретний договір страхування клієнту у випадках, коли така особа могла б запропонувати іншу страхову послугу, яка краще задовольняла би потреби та інтереси клієнта,

3. Інформація, що стосується предмета регулювання цього Закону, в тому числі роботи з клієнтами, має бути достовірною, точною та не вводити в оману.

1. Слова "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "страховий посередник", "перестраховий посередник" та похідні від них дозволяється використовувати у найменуванні, рекламі, засобах масової інформації, інформації для осіб, які мають потребу у страхуванні, страхувальників, вигодонабувачів, застрахованих осіб, для інших учасників страхового ринку, друкованих, електронних та інших інформаційних матеріалах, торговому знаку, торговій марці, вивісках тощо лише, відповідно, страховому/перестраховому брокеру, страховому агенту, страховому /перестраховому посереднику та об'єднанням таких осіб.

2. Особа, яка не є страховим/перестраховим брокером, страховим агентом, страховим/перестраховим посередником не має права використовувати у своїй діяльності українською або іншою мовою, відповідно, слова "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "страховий посередник", "перестраховий посередник" або похідні від них. Таки дії вважаються недобросовісною рекламою.

3. Уповноважений орган може застосовувати заходи впливу за порушення вимог цієї статті та звертатися до суду або інших державних органів для заборони використання у найменуванні, торговому знаку, торговій марці слів "страховий брокер", "перестраховий брокер", "страховий агент", "страховий посередник", "перестраховий посередник" та похідні від них.

1. Кошти, сплачені клієнтом страховому посереднику на виконання договору страхування, вважаються такими, що сплачені страховику.

2. Кошти, сплачені страховиком страховому посереднику на виконання договору страхування, не вважаються сплаченими клієнту, доки клієнт їх не отримає.

3. Страховий та перестраховий посередники ведуть окремі поточні рахунки для отримання платежів за договорами страхування (перестрахування). Грошові кошти на таких рахунках не включаються до складу ліквідаційної маси у випадку визнання такого посередника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

1. Страхові та перестрахові посередники, а також працівники страховиків, страхових та перестрахових посередників можуть отримувати винагороду у зв'язку з реалізацією страхових та/або перестрахових послуг виключно від клієнта та/або страховика.

2. Якщо винагорода страхового та/або перестрахового брокера визначається у вигляді грошових коштів, страховий та/або перестраховий брокер за домовленістю зі страховиком (перестраховиком) має право утримувати цю винагороду за рахунок коштів, сплачених клієнтом на виконання договору страхування (перестрахування).

1. До укладання договору страхування страховий посередник або страховик зобов'язаний з'ясувати на підставі інформації, отриманої від клієнта, потреби та інтереси цього клієнта та надати клієнту об'єктивну інформацію у доступній формі про страхову послугу, щоб клієнт міг прийняти обґрунтоване рішення про укладення договору страхування. Будь-яка страхова послуга, що пропонується, має відповідати потребам та інтересам клієнта у страхуванні.

2. Інформаційний документ про страхову послугу надається клієнту -фізичній особі безоплатно у письмовій формі українською мовою або іншою мовою, погодженою сторонами. За проханням клієнта-фізичної особи, інформаційний документ може бути надано в електронному вигляді на електронну адресу такого клієнта. Інформаційний документ розробляється та затверджується страховим щодо кожного виду страхування, на який він має ліцензію.

Страховик повинен розміщувати інформаційні документи про страхові послуги на власному вебсайті (вебсторінці) не пізніше 10 робочих днів до вступу їх в дію.

3. Інформаційний документ про страхову послугу має містити таку інформацію:

1) назву "Інформаційний документ про страхову послугу" у верхній частині першої сторінки із зазначенням назви страхової послуги;

2) інформацію про форму та вид страхування;

3) відомості про територію, на яку поширюється договір страхування;

4) перелік страхових ризиків та винятки з них, страхову суму, наявність, вид та розмір франшизи;

5) способи оплати страхової премії та період, протягом якого здійснюються розрахунки;

6) підстави відмови у страхових виплатах;

7) зобов'язання сторін на початку дії договору страхування та протягом всього строку його дії;

8) особливі вимоги страхування (у разі наявності);

9) дії страхувальника (застрахованої особи) у разі настання страхового випадку;

10) зобов'язання сторін у разі пред'явлення вимоги;

11) строк дії договору страхування, включаючи дати початку та припинення його дії;

12) підстави та порядок припинення договору страхування;

13) посилання на документи, в яких міститься повна інформація про страхову послугу.

4. Типова форма інформаційного документу про страхову послугу, а також вимоги до її складання встановлюються Уповноваженим органом.

5. Страховий посередник та/або страховик до укладення договору страхування на вимогу клієнта-фізичної особи надає йому пояснення з метою забезпечення можливості такому клієнту оцінити, чи відповідає страхова послуга його потребам та інтересам, зокрема шляхом роз'яснення інформації, що надається відповідно до частини третьої цієї статті, та інших характеристик запропонованої страхової послуги,

6. Обов'язок доведення того, що клієнт - фізична особа ознайомилася із інформаційним документом, покладається на особу, що реалізує страхову послугу.

7. Невиконання страховиком та/або страховим посередником вимог цієї статті тягне за собою відповідальність у порядку та розмірах, встановлених законом.

1. Якщо страхова послуга пропонується разом із супутнім товаром або послугою, страховий посередник та/або страховик зобов'язаний повідомити клієнта про те, чи можливо придбати супутній товар або послугу окремо від страхової послуги, і якщо таке придбання можливе, надати відповідний опис таких супутніх товарів або послуг і страхової послуги, а також інформацію про ціну таких товарів або послуг і страхової послуги окремо.

2. Якщо страховий ризик, страхова сума, наявність або розмір франшизи, інші умови страхування зміниться у випадку укладення договору страхування разом із придбанням супутнього товару або послуги відрізняється від страхового ризику або страхової суми у випадку придбання супутніх товарів або послуг окремо від укладення договору страхування, страховий посередник та/або страховик зобов'язаний надати інформацію про те, яким чином придбання супутніх товарів або послуг разом з укладенням договору страхування змінює ризик, страхову суму, наявність або розмір франшизи, інші умови страхування.

3. Якщо товар або послуга пропонується разом із супутньою страховою послугою, страховик та/або страховий посередник зобов'язаний проінформувати клієнта про можливість придбати товар або послугу окремо від супутньої страхової послуги, а також про ціну такого товару або послуги і страхової послуги окремо.

4. У випадках, передбачених частиною першою та другою цієї статті, страховий посередник та/або страховик визначає вимоги та потреби клієнта у супутніх товарах або послугах чи у супутній страховій послузі.

5. Уповноваженим органом можуть встановлюватися додаткові вимоги до реалізації супутніх страхових послуг та супутніх товарів або послуг.

1. Перед укладенням договору страхування страховик зобов'язаний надати доступ клієнтам до наступної інформації:

1) найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження страховика;

2) перелік фінансових послуг, що надаються страховиком;

3) відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за страховиком);

4) наявність відокремлених підрозділів страховика;

5) наявні у страховика ліцензії на здійснення страхової діяльності та про спосіб перевірки факту їх наявності та чинності;

6) характер винагороди, яку працівник страховика, безпосередньо залучений у діяльність з реалізації страхових послуг, отримує стосовно цього договору страхування;

7) зобов'язання здійснювати платежі після укладання договору страхування відповідно до такого договору страхування;

8) порядок оскарження дій або бездіяльності страховика та процедуру досудового врегулювання спорів;

9) іншу інформацію, передбачену статтею 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

2. Перед укладенням договору страхування страховий агент зобов'язаний:

1) повідомити клієнта про те, що він є страховим агентом та межі своїх повноважень;

2) повідомити клієнта про своє найменування та місцезнаходження, якщо страховий агент юридична особа;

3) повідомити клієнта про своє імя, якщо страховий агент фізична особа;

4) повідомити клієнта про своє імя та місцезнаходження, якщо страховий агент фізична особа - підприємець;

5) надати клієнту документ, що підтверджує його повноваження на реалізацію страхових послуг;

6) повідомити клієнту свій номер запису в Реєстрі, вебсайт (вебсторінку) в мережі Інтернет, на якій доступний такий Реєстр, і про те, як перевірити запис в Реєстрі;

7) повідомити клієнта про те, чи страховий агент є власником істотної участі в капіталі будь-якого страховика;

8) повідомити клієнта про те, чи будь-який страховик є власником істотної участі в капіталі такого агента юридичної особи;

9) повідомити клієнта про найменування, місцезнаходження та види діяльності страховиків, страхові послуги яких він реалізує, а також про сторінку в мережі Інтернет, на якій доступний державний реєстр фінансових установ, та про те, як перевірити інформацію про відповідних страховиків в такому реєстрі;

10) повідомити клієнту про те, чи пропонує він договір страхування:

а) на умовах оплати послуг, тобто винагорода сплачується безпосередньо клієнтом;

б) на умовах отримання комісійних будь-якого роду, тобто винагорода входить до складу страхової премії;

в) на умовах отримання винагороди будь-якого іншого типу, включаючи економічні вигоди будь-якого роду, що пропонуються або надаються у зв'язку з договором страхування; або

г) на умовах комбінації будь-яких типів винагороди, зазначених у пунктах "а", "б" та "в" цього пункту;

11) повідомити клієнта про зобов'язання здійснювати будь-які платежі після укладання договору страхування;

12) повідомити клієнта про порядок оскарження дій та/або бездіяльності агента та процедуру досудового врегулювання спорів.

Якщо оплата за послуги страхового агента здійснюється безпосередньо клієнтом, страховий агент зобов'язаний повідомити клієнта про розмір оплати та про метод розрахунку оплати.

3. Перед укладенням договору страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, зобов'язаний:

1) повідомити клієнта про те, що він є страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги та межі своїх повноважень;

2) повідомити клієнта про своє найменування та місцезнаходження, якщо страховий посередник юридична особа;

3) повідомити клієнта про своє імя та місцезнаходження, якщо страховий посередник фізична особа або фізична особа - підприємець;

4) надати клієнту документ, що підтверджує його повноваження на реалізацію страхових послуг;

5) повідомити клієнту свій номер запису в Реєстрі та вебсайт (вебсторінку) в мережі Інтернет, на якій доступний такий Реєстр, і про те, як перевірити запис в Реєстрі;

6) повідомити клієнта про те, чи страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги є власником істотної участі у будь-якого страховика;

7) повідомити клієнта про те, чи будь-який страховик є власником істотної участі в капіталі такого агента, який реалізує супутні страхові послуги ~ юридичної особи;

8) повідомити клієнта про найменування, місцезнаходження та види діяльності страховиків, страхові послуги яких він реалізує, а також про сторінку в мережі Інтернет, на якій доступний державний реєстр фінансових установ, та про те, як перевірити інформацію про відповідних страховиків в такому реєстрі;

9) повідомити клієнта про зобов'язання здійснювати будь-які платежі після укладання договору страхування;

10) повідомити клієнта про порядок оскарження дій та/або бездіяльності агента та процедуру досудового врегулювання спорів;

11) повідомити клієнту про те, чи пропонує він договір страхування:

а) на умовах оплати послуг, тобто винагорода сплачується безпосередньо клієнтом;

б) на умовах отримання комісійних будь-якого роду, тобто винагорода входить до складу страхової премії;

в) на умовах отримання винагороди будь-якого іншого типу, включаючи економічні вигоди будь-якого роду, що пропонуються або надаються у зв'язку з договором страхування; або

г) на умовах комбінації будь-яких типів винагороди, зазначених у пунктах "а", "б" та "в" цього пункту.

4. Перед укладенням договору страхування страховий брокер зобов'язаний:

1) повідомити клієнта про те, що він є страховим брокером та межі своїх повноважень;

2) повідомити клієнта про своє найменування (ім'я) та місцезнаходження, а також за наявності адресу вебсайта (вебсторінки) в мережі Інтернет;

3) повідомити клієнту свій номер запису в Реєстрі, сторінку в мережі Інтернет, на якій доступний такий Реєстр, і про те, як перевірити запис в Реєстрі;

4) повідомити клієнта про те, що він надає індивідуальну рекомендацію на основі ретельного аналізу доступних на ринку страхових послуг в кількості, достатній для підготовки рекомендації страхової послуги, що найкраще задовольняє законні інтереси страхувальника, за винятком випадку, коли клієнт письмово відмовляється від отримання такої рекомендації;

5) повідомити клієнта про те, чи є страховий брокер власником істотної участі в капіталі будь-якого страховика;

6) повідомити клієнта про те, чи є будь-який страховик власником істотної участі в капіталі такого страхового брокера юридичної особи;

7) повідомити клієнту про те, чи пропонує він договір страхування;

а) на умовах оплати послуг, тобто винагорода сплачується безпосередньо клієнтом;

б) на умовах отримання комісійних будь-якого роду, тобто винагорода входить до складу страхової премії;

в) на умовах отримання винагороди будь-якого іншого типу, включаючи економічні вигоди будь-якого роду, що пропонуються або надаються у зв'язку з договором страхування; або

г) на умовах комбінації будь-яких типів винагороди, зазначених у пунктах "а"-"в" цього пункту;

8) повідомити клієнта про порядок оскарження дій та/або бездіяльності страхового брокера та процедуру досудового врегулювання спорів.

Якщо оплата за послуги страхового посередника здійснюється безпосередньо клієнтом, страховий брокер зобов'язаний повідомити клієнта про розмір оплати та про метод розрахунку оплати.

Якщо після укладення договору страхування клієнт зобов'язаний за цим договором здійснити будь-які інші платежі, крім поточних страхових премій і регулярних платежів, страховий брокер зобов'язаний повідомити про кожний такий платіж.

1. Страховики, страхові та перестрахові посередники юридичні особи зобов'язані призначити особу, відповідальну за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, до обов'язків якої входить забезпечення виконання таким страховиком, страховим або перестраховим посередником юридичною особою вимог, законодавства про реалізацію страхових та/або перестрахових послуг.

2. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг повинна відповідати вимогам передбаченим статтею 11 цього Закону. У разі невідповідності особи, відповідальної за діяльність з реалізації страхових або перестрахових послуг, вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону, її звільнення з роботи, перебування у відпустці, тимчасової непрацездатності, смерті, оголошення судом безвісті відсутньою або померлою, або інших обставин, що потягли неспроможність такої особи виконувати її обов'язки, страховик, страховий або перестраховий посередник юридична особа, зобов'язаний призначити нову особу, відповідальну за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, або призначити особу яка буде виконувати обов'язки такої особи на період її відпустки або лікарняного, протягом п'яти робочих днів з дня виникнення зазначених обставин. Призначена особа повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

3. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг зобов'язана:

здійснити навчання осіб, які будуть безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових послуг відповідного страховика, страхового або перестрахового посередника, до початку їх діяльності, за відповідними програмами навчання, затвердженими відповідно страховиком, страховим або перестраховим посередником;

забезпечувати проходження працівниками страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових та/або перестрахових послуг, кожні 3 роки підвищення кваліфікації за відповідними програмами підвищення кваліфікації, затвердженими відповідно страховиком, страховим або перестраховим посередником;

надавати працівникам страховика, страхового та перестрахового посередника, консультації, роз'яснення з питань реалізації страхових та/або

перестрахових послуг;

здійснювати контроль за працівниками страховика, страхового та перестрахового посередника, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових (перестрахових) послуг в частині повноти надання клієнту інформації відповідно до вимог цього Закону;

запобігати порушенням законодавства при здійсненні діяльності із реалізації страхових (перестрахових) послуг;

при виявленні порушень законодавства при здійсненні працівниками страховика, страхового та перестрахового посередника, діяльності з реалізації страхових (перестрахових) послуг, не пізніше одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення, повідомити керівника страховика, страхового та перестрахового посередника.

4. Особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, повинна проводити навчання, підвищення кваліфікації осіб, зазначених в абзацах другому та третьому частини третьої цієї статті, за програмами навчання та підвищення кваліфікації, затвердженими відповідно страховиком, страховим або перестраховим посередником. За результатами навчання чи підвищення кваліфікації складається екзамен з підтвердженням проходження відповідно навчання чи підвищення кваліфікації.

Тривалість програм навчання чи підвищення кваліфікації має бути не менше 15 годин.

1. Страховий (перестраховий) посередник фізична особа або фізична особа - підприємець, особи які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та перестрахових послуг страховика, страхового або перестрахового посередника, особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, до початку діяльності та впродовж всієї діяльності зобов'язані мати:

1) повну цивільну дієздатність;

2) підтвердження проходження навчання та підвищення кваліфікації відповідно до статті 12 цього Закону;

3) бездоганну ділову репутацію. Ознаками відсутності бездоганної ділової а) особа в установленому законодавством порядку позбавлена права займати певні посади або займатися певною діяльністю;

б) особа має не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності;

в) особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців протягом одного року, репутації є:

що передує прийняттю рішення відповідним державним органом про застосування заходу впливу у вигляді:

відкликання/анулювання всіх ліцензій у фінансової установи (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відкликання/анулювання ліцензії);

відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації у фінансовій установі у разі встановлення порушень фінансовою установою законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації);

г) особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців, якщо таку фінансову установу в цей період або протягом одного року після цього було визнано банкрутом та/або піддано процедурі примусової ліквідації (застосовується протягом 10 років з дня визнання фінансової установи банкрутом або початку процедури примусової ліквідації);

д) наявність інформації, що особа включена до переліку осіб, пов'язаних із терористичною діяльністю або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку.

1. Страховий (перестраховий) посередник фізична особа або фізична особа - підприємець, особи які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових послуг страховика, страхового або перестрахового посередника, керівник відповідальний за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг, до початку діяльності мають пройти навчання за типовими програмами навчання та скласти екзамен,

2. Типові програми навчання розробляються з урахуванням характеру діяльності страхових та перестрахових посередників, осіб, які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та перестрахових послуг щодо реалізації страхових послуг.

3. Типова програма навчання має обов'язково включати ознайомлення з необхідною інформацією щодо:

законодавства яке регулює відносини у сфері страхування;

порядку та умов здійснення страхування;

оцінки потреб клієнта;

порядку та умов здійснення страхового відшкодування;

порядку вирішення спорів;

ризиків, які необхідно враховувати в процесі здійснення посередницької діяльності.

4. По закінченню навчання особи, зазначені у частині першій цієї статті, складають екзамен та отримують письмове підтвердження страховика про проходження відповідного навчання

5. Страховий (перестраховий) брокер фізична особа-підприємець, керівник відповідальний за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг страхового та перестрахового брокера юридичної особи або представництва брокера-нерезидента проходять навчання у навчальних закладах, які уклали з Уповноваженим органом договір про співробітництво з навчання вказаних осіб, та погодили з Уповноваженим органом програми навчання. Після проходження навчання видається відповідне свідоцтво.

Особи страхового або перестрахового брокера, які будуть безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових та/або перестрахових послуг проходять навчання у цього страхового та перестрахового брокера, складають екзамен та отримують письмове підтвердження керівника відповідального за діяльність з реалізації страхових та/або перестрахових послуг страхового та перестрахового брокера юридичної особи або представництва брокера-нерезидента про проходження відповідного навчання.

Страхові агенти фізичні особи або фізичні особи - підприємці, особи страхового агента, якій реалізує супутні страхові послуги, які безпосередньо залучені (будуть залучені) до діяльності з реалізації страхових послуг, особи страхового агента юридичної особи, які безпосередньо залучені (будуть залучені) до діяльності з реалізації страхових послуг певного страховика, проходять навчання у цього страховика та отримують письмове підтвердження цього страховика про проходження відповідного навчання.

6. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов'язані кожні три роки проходити підвищення кваліфікації за відповідними типовими програмами підвищення кваліфікації та складати екзамен із отриманням письмового підтвердження страховика про підвищення кваліфікації.

7. Підвищення кваліфікації відбувається з метою підвищення рівня знань страхових посередників, осіб які безпосередньо залучені до діяльності з реалізації страхових послуг страховика, за типовими програмами підвищення кваліфікації.

8. Відповідне навчання, підвищення кваліфікації проводиться страховиками, враховуючи виключення щодо навчання та підвищення кваліфікації працівників страховика, страхового та перестрахового посередника юридичної особи, які безпосередньо залучені у діяльність із реалізації страхових послуг, передбачене частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Тривалість програм має бути не менше 15 годин.

9. Типові програми навчання, типові програми підвищення кваліфікації, завдання екзамену, розробляються та затверджуються Уповноваженим органом.

1. Страховик має право на реалізацію страхових послуг через страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, які внесені до Реєстру страхових посередників.

2. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, здійснює свою діяльність від імені страховика, на підставі договору доручення зі страховиком, що підтверджує його повноваження, укладеного відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (далі - Договір доручення).

3. Договір доручення, на підставі якого виникають повноваження страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, має містити:

1) інформацію про належність особи до страхових агентів чи страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги;

2) перелік повноважень, які страховик передає страховому агенту або страховому агенту, який реалізує супутні страхові послуги;

3) розмір максимальної страхової суми, на яку страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги може укласти один договір страхування;

4) відомості про територію, на яку поширюються повноваження страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги;

5) порядок розрахунку розміру та сплати винагороди за послуги страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги;

6) умову про те, хто несе відповідальність за дії або бездіяльність страхового агента та страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги.

4. Якщо територію дії в договорі не визначено, то повноваження страхового агента або страхового агента, який реалізує супутні страхові послуги, попшрюються на територію України.

5. Страховому агенту, забороняється одночасно займатись реалізацією страхових послуг від імені та в інтересах двох чи більше страховиків по одному виду страхування, крім страхування життя.

1. Страхові агенти та страхові агенти, які реалізують супутні страхові послуги, набувають права на здійснення діяльності із реалізації страхових послуг з моменту внесення їх до Реєстру.

2. Реєстрацію страхових агентів та страхових агентів, які реалізують супутні страхові послуги, здійснює страховик, з яким відповідний страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги уклав договір доручення.

3. Фізична особа або фізична особа-підприємець може бути зареєстрована як страховий агент або як страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, якщо така особа відповідає вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

4. Юридична особа може бути зареєстрована як страховий агент або як страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, якщо особа, відповідальна за діяльність з реалізації страхових послуг такої юридичної особи, відповідає вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

5. Під час укладання договору доручення із страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, страховик повинен перевірити відповідність страхового агента та страхового агента, який реалізуює супутні страхові послуги вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону.

6. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, під час укладення зі страховиком договору доручення зобов'язаний надати страховику такі документи:

1) інформацію про ПІБ фізичної особи, місце її проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (для фізичної особи-підприємця);

2) інформацію про відповідність вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону;

3) інформацію про те, чи заявник є власником істотної участі у статутному або складеному капіталі будь-якого страховика;

4) інформацію про те чи включений страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги до Реєстру, дату та номер запису у разі включення.

7. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, юридична особа під час укладення зі страховиком договору доручення зобов'язаний надати страховику такі документи:

1) інформацію про найменування, місцезнаходження заявника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків та номера реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) інформацію про відповідність вимогам, передбаченим статтею 11 цього Закону;

3) інформацію про те, чи заявник є власником істотної участі у статутному або складеному капіталі будь-якого страховика;

4) інформацію про те, чи будь-який страховик є власником істотної участі у статутному або складеному капіталі заявника;

5) інформацію про особу, відповідальну за діяльність з реалізації страхових послуг;

6) інформацію про те чи включений страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги, до Реєстру, дату та номер запису у разі включення.

8. Страховик, який укладає договір доручення із страховим агентом або страховим агентом, який реалізує супутні страхові послуги, перевіряє наявну в Реєстрі інформацію про такого агента.

У разі наявності в Реєстрі інформації про те, що із цим страховим агентом укладений та діє договір докуречння з іншим страховиком відносно реалізації страхових послуг з аналогічним видом страхування, крім страхування життя, в укладенні договору доручення страховому агенту має бути відмовлено.

9. Страховий агент та страховий агент, який реалізує супутні страхові послуги має право на реалізацію страхових послуг страховика з моменту внесення інформації про такий договір доручення до Реєстру.