Відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Схвалити проект Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - проект Закону), що додається.

2. Управлінню забезпечення діяльності Голови та членів Комісії забезпечити оприлюднення проекту розпорядження.

3. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг надати проект Закону до Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Ястреба Д.А.

Цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, у випадках, передбаченим цим Законом.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні фізичні особи, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

1.2. страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування";

1.3. потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу;

1.4. особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

1.5. наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей, вантажу чи встановленого на ньому спеціального обладнання, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» підлягають державній або відомчій реєстрації, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

1.6. власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до закону є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на Інших законних підставах;

1.7. забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована:

1.8. звіт про збиток - документ, який підтверджує розмір оціненого збитку, який відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» або Законом України «Про судову експертизу»;

1.9. Уповноважений орган - центральний орган державного управління, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринку страхування;

1.10. страховий сертифікат "Зелена картка" - страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті. Страховий сертифікат «Зелена картка» посвідчує наявність чинного міжнародного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який діє на умовах, встановлених відповідними правилами страхування країни відвідання, що діють стосовно внутрішніх договорів страхування такої країни;

1.11. дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

1.12. страховий поліс - форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору;

1.13. регламентна виплата - страхове відшкодування, що здійснюється Моторним (транспортним) страховим бюро України за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до цього Закону.

2.1. Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

2.2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то на території України застосовуються правила міжнародного договору.

3.1. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

4.1. Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

5.1. Предметом договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

6.1. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

7.1. Розмір страхового платежу (внеску, премії) за внутрішнім договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та міжнародним договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюється страховиком самостійно з урахуванням необхідності забезпечення виконання зобов'язань за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зокрема формування адекватних активів для покриття страхових резервів, виконання інших вимог щодо платоспроможності та оплати внесків до МТСБУ, з урахуванням історії збитків страхувальника за обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності.

8.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

8.2. Мінімальній розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановлюється Уповноваженим органом відповідно до зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України за одним страховим випадком, незалежно від кількості потерпілих.

8.3. Мінімальній розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, встановлюється Уповноваженим органом з урахуванням зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України на одного потерпілого або за одним страховим випадком, незалежно від кількості потерпілих.

8.4. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на день укладення договору та зазначені в договорі страхування.

9.1. Відповідно до цього Закону укладаються такі види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування);

міжнародний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - міжнародний договір страхування).

9.2. Внутрішні договори страхування діють виключно на території України.

9.3. Міжнародні договори страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Міжнародні договори страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються страховим сертифікатом "Зелена картка", що визнається і діє в цих країнах.

9.4. Під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування "Зелена картка" або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності.

10.1. З метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - єдина централізована база даних), яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, стан їх врегулювання, транспортні засоби та їх власників.

10.2. Власником, держателем та адміністратором (оператором) єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. МТСБУ забезпечує вільне користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.

10.3. МТСБУ забезпечує відповідність Єдиної централізованої бази даних, вимогам забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів, встановленим законодавством.

10.4. Користування інформацією обмеженого доступу здійснюється на безоплатній основі страховиками та МТСБУ, а також органами державної влади відповідно до їх компетенції.

10.5. Перелік інформації, що надається в обов'язковому порядку органами державної влади, страховиками, іншими особами для формування інформаційних ресурсів єдиної централізованої бази даних, порядок надання користувачам інформації, що в ній міститься, органи та організації, відповідальні за збір та обробку вказаних інформаційних ресурсів, а також порядок користування централізованою базою даних та інформацією, отриманою з централізованої бази даних, визначаються положенням про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом.

10.6. Відповідальність за достовірність та своєчасність внесення інформації, що вноситься страховиком до єдиної централізованої бази даних, несе такий страховик.

МТСБУ здійснює нагляд та контроль за достовірністю та своєчасністю внесення інформації, що вноситься страховиками до єдиної централізованої бази даних.

МТСБУ не має права вносити зміни до інформації, що вноситься страховиком.

10.7. Створення та утримання єдиної централізованої бази даних фінансується за рахунок коштів МТСБУ, джерелом формування яких є членські внески страховиків - членів МТСБУ.

11.1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють, у тому числі конфіденційну, з обмеженим доступом та таку, що містить персональні дані, що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або з подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ.

Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити відомості про реєстрацію транспортних засобів, з власниками яких ці страховики укладають договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або за участю яких сталися страхові випадки, а органи Національної поліції -відомості про дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце.

11.2. Страховики та МТСБУ зобов'язані дотримуватися встановлених законом режиму захисту та обробки конфіденційної інформації, що отримується, а також порядку її використання.

11.3. Страховики зобов'язані надавати органам відповідних підрозділів Національної поліції на їх запити відомості про укладені, недійсні та ті, що припинили свою дію, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

12.1. Учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. У разі, якщо особа, яка відноситься до зазначеної у цьому пункті категорій громадян України, керувала незабезпеченим транспортним засобом, то відшкодування шкоди від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є вона, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

12.2. Розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, пенсіонер, а транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 1600 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень коригуючих коефіцієнтів. Перелік коригуючих коефіцієнтів і порядок їх застосування затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ

Зазначений порядок встановлення розміру страхового платежу застосовується за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

13.1. Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

13.2. Страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

13.3. Нав'язування послуг обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності окремих страховиків забороняється.

13.4. Забороняється укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в місцях проведення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів та оформлення дозвільних документів, у місцях контролю наявності чинних договорів страхування, крім зон сервісного обслуговування перед пунктами пропуску через державний кордон України.

Укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у зонах сервісного обслуговування перед пунктами пропуску через державний кордон України здійснюється у порядку, визначеному Уповноваженим органом.

14.1. У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка".

14.2. Виїзд з України до країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка" транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка", забороняється.

15.1. Страховики зобов'язані укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування) відповідно до цього Закону та законодавства України.

15.2. Умови обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначаються цим Законом та договором.

15.3. Внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладається з дотриманням порядку, визначеного Законом України «Про електронну комерцію». Особливості укладення внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності встановлюються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

На вимогу страхувальника страховик (МТСБУ) повинен надати витяг з єдиної централізованої бази даних, засвідчений підписом уповноваженої особи страховика (МТСБУ), а також бланк повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, розміщеного на сайті МТСБУ.

15.4. Внутрішній електронний договір страхування набирає чинності з моменту початку його дії, зазначеного у страховому полісі, але не раніше дати його реєстрації у єдиній централізованій базі даних.

Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Укладення внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 днів допускається виключно щодо транспортних засобів: незареєстрованих - на час до їх реєстрації, зареєстрованих на території іноземних держав - на час їх перебування на території України.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух".

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух", укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.

15.5. При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі чинні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Якщо страхувальник не виконав свого обов'язку повідомити про усі відомі йому чинні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, то укладений договір страхування є нікчемним.

Вважається, що страхувальник виконав зазначений обов'язок, якщо він надав страховику письмове повідомлення про такі договори страхування, або на момент укладення договору страхування в єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності містилася інформація про раніше укладенні чинні договори такого виду страхування, або якщо інший чинний договір страхування укладений з тим самим страховиком.

15.6. Страховики, які застрахували цивільно-правову відповідальність відповідальної особи, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим у межах страхової суми за одним договором страхування.

15.7. Міжнародний договір страхування може укладатися на строк 15 днів, 1 місяць, 2 місяці, 3 місяці, 4 місяці, 5 місяців, 6 місяців, 7 місяців, 8 місяців, 9 місяців, 10 місяців, 11 місяців або один рік.

15.8. На підтвердження укладення договору міжнародного страхування страховик зобов'язаний надати страхувальнику страховий сертифікат «Зелена картка» на паперовому носії.

15.9. МТСБУ може встановлювати єдині умови перестрахування договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, які є обов'язковими для членів МТСБУ.

16.1. Дія договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути достроково припинена:

16.1.1. за згодою страхувальника та страховика;

16.1.2. за письмовою вимогою страхувальника у разі виходу забезпеченого транспортного засобу з володіння страхувальника проти його волі, відчуження або знищення транспортного засобу. Договір припиняється не раніше настання однієї з подій, зазначених у цьому підпункті, та надання письмовою вимоги;

16.1.3. за письмовою вимогою страхувальника, що подана з інших підстав, ніж визначені у підпункті 16.1.2 цього пункту, про що він зобов'язаний повідомити страховика не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування;

16.1.4. з ініціативи страховика у разі, якщо виплачена сума відшкодування за чинним договором перевищила агрегатну страхову суму.

Агрегатна страхова сума визначається додаванням страхових сум за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, та за шкоду, заподіяну майну потерпілих, на одного потерпілого.

У цьому випадку страховик зобов'язаний письмово повідомити страхувальника протягом 24 годин. Договір вважається дійсним протягом 10 календарних днів з дня надіслання повідомлення щодо припинення договору;

16.1.5. з інших підстав, передбачених законом.

16.2. У разі дострокового припинення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик за умови відсутності страхових випадків за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно до періоду страхування, що залишився до закінчення строку дії договору, з утриманням понесених витрат на ведення справи, які не можуть перевищувати 20 відсотків цієї частки.

Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, такий страховик повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі у повному обсязі.

16.3. У разі дострокового припинення договору страхування страховик зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, внести до єдиної централізованої бази даних інформацію про факт та дату припинення дії договору страхування.

16.4. У разі дострокового припинення договору міжнародного страхування страхувальник зобов'язаний повернути страховику страховий сертифікат «Зелена картка».

17.1. У разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

17.2. У разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов'язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.

17.3. У разі смерті страхувальника - фізичної особи його права та обов'язки за договором страхування переходять до її спадкоємців.

17.4. Якщо страхувальник - юридична особа припиняється і встановлюються його правонаступники, права і обов'язки страхувальника за договором страхування переходять до правонаступника.

18.1. З урахуванням положень пункту 18.4 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов'язковим.

Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України.

Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом

12.1 статті 12 цього Закону.

18.2. Контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється:

відповідними підрозділами Національної поліції під час здійснення нагляду за дорожнім рухом з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, а також при оформленні документів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

органами Державної прикордонної служби України в місцях здійснення ними контролю незалежно від належності та місця реєстрації транспортного засобу.

18.3. Перевірка наявності чинного договору страхування, укладеного відповідно до статті 15 цього Закону, здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції та органами Державної прикордонної служби України на підставі інформації з єдиної централізованої бази даних.

При відсутності запису в єдиній централізованій базі даних належним доказом наявності внутрішнього договору страхування є страховий поліс, оформлений на паперовому носії, який пред'являється посадовим особам органів, визначених у цьому пункті.

18.4. При використанні в дорожньому русі зареєстрованого в іншій країні транспортного засобу, по відношенню до якого не укладався внутрішній договір страхування, належним доказом наявності договору міжнародного страхування є чинний на території України страховий сертифікат «Зелена картка». Водій такого транспортного засобу зобов'язаний мати при собі зазначений сертифікат та пред'являти посадовим особам органів, визначених у пункті 18.2 цієї статті, на їх вимогу.

18.5. Під час в'їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов'язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування «Зелена картка» або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності та пред'являти його посадовим особам органів Державної прикордонної служби України на їх вимогу.

Якщо власник транспортного засобу при в'їзді на територію України не може пред'явити посадовим особам органів Державної прикордонної служби України документ, який підтверджує наявність чинного на території України договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, пропуск такого транспортного засобу на територію України не здійснюється до укладення та пред'явлення відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн -членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ, і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка" та пред'являти його посадовим особам органів Державної прикордонної служби України на їх вимогу.

При виїзді зареєстрованого в Україні транспортного засобу до країни -члена міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» посадові особи відповідних органів Державної прикордонної служби України пропускають його тільки за наявності у власника цього транспортного засобу чинного страхового сертифіката «Зелена картка», виданого страховиком -повним членом МТСБУ або страховиком, який мав статус повного члена на дату видачі страхового сертифіката «Зелена картка», і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка".

У разі відсутності такого страхового сертифіката посадові особи Державної прикордонної служби України пропуск такого транспортного засобу до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" не здійснюють.

18.6. У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

19.1. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у договорі страхування, здійснює у встановленому цим Законом порядку страхове відшкодування у зв'язку із шкодою, завданою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, здійснює у встановленому цим Законом порядку регламентну виплату у зв'язку із шкодою, завданою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю та здоров'ю третьої особи.

19.2. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик здійснює страхове відшкодування у зв'язку із шкодою, завданою виключно майну.

19.3. Розмір страхового відшкодування не може бути більшим розміру страхових сум, які діяли на дату укладення договору, та визначених у договорі страхування.

20.1. Пряме врегулювання страхових випадків - виконання страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, (далі -страховик потерпілого) обов'язків страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка завдала шкоду, (далі - страховик відповідального) у частині здійснення страхового відшкодування у зв'язку з пошкодженням або фізичним знищенням транспортного засобу потерпілого, на умовах, визначених цим Законом та положенням про пряме врегулювання страхових випадків.

Потерпілий має право подати заяву про страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням або фізичним знищенням його транспортного засобу безпосередньо страховику потерпілого, якщо такий потерпілий не подав таку заяву страховику відповідального. При цьому, страховик потерпілого зобов'язаний прийняти заяву, якщо на момент її подання цей страховик є членом МТСБУ, дорожньо-транспортна пригода сталася за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, і потерпілим письмово повідомлено про те, що заява про страхове відшкодування не подана страховику відповідального.

Виконання потерпілим своїх обов'язків перед страховиком потерпілого, вважається виконанням нею обов'язків перед страховиком відповідального.

Виконання страховиком потерпілого своїх обов'язків при здійснені прямого врегулювання вважається виконанням обов'язків страховиком відповідального.

Страховик відповідального не несе відповідальності за невиконання (неналежне виконання) обов'язків страховиком потерпілого.

Страховик потерпілого не несе відповідальності за невиконання (неналежне виконання) обов'язків страховиком відповідального.

20.2. З метою врегулювання відносин з прямого врегулювання страхових випадків, зокрема, порядку та умов розрахунків між страховиком потерпілого та страховиком відповідального, а також порядку вирішення спорів, між страховиками - членами МТСБУ Загальними зборами членів МТСБУ затверджується положення про пряме врегулювання страхових випадків та оприлюднюється на офіційній веб-сторінці МТСБУ.

20.3. Виконання положення про пряме врегулювання страхових випадків страховиком забезпечується МТСБУ та є обов'язковою умовою членства такого страховика в МТСБУ.

20.1. Шкодою, завданою життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

21.1. Страхове відшкодування у зв'язку з лікуванням потерпілого визначається у розмірі обґрунтованих витрат, пов'язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

До складу страхового відшкодування включаються також обґрунтовані витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, у разі узгодження таких витрат з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

21.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) у зв'язку з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів.

21.3. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 21.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 21.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює виплату страхового відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 21.2 цієї статті.

21.4. Розмір страхового відшкодування, що перевищує мінімальний розмір страхового відшкодування, визначений пунктом 21.2, зменшується на суму отриманого потерпілим (особою, яка має право на отримання відшкодування) відшкодування (компенсації) витрат, зазначених у пункті 21.1, здійснених у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою. При цьому, компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, та яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та у порядку, визначених статтею 35 цього Закону.

22.1. Страхове відшкодування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим визначається у розмірі неотриманих доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Неотримані доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

22.1.1. для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) -неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

22.1.2. для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються відповідно до положень Цивільного кодексу України щодо визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи - підприємця;

22.1.3. для непрацюючої повнолітньої особи - 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день непрацездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я.

23.1. Розмір страхового відшкодування у зв'язку із стійкою втратою працездатності потерпілим визначається у розмірі відшкодування, визначеному відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням цього Закону.

23.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) в межах страхової суми за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності, становить:

23.2.1. у разі встановлення І групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

23.2.2. у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

23.2.3. у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;

23.2.4. у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною-інвалідом - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

23.3. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір відшкодування, пов'язаного із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 23.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 23.2 цієї статті.

24.1. Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами 41.1.4 і 41.1.5 пункту 41.1 та підпунктом 41.2.3 пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, здійснюється виплата страхового відшкодування у зв'язку з завданою йому моральною шкодою у розмірі 5 відсотків страхового відшкодування у зв'язку із шкодою, завданою здоров'ю потерпілого.

25.1. Страхове відшкодування (регламентна виплата) здійснюється, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

25.2. Страховик здійснює страхове відшкодування, а у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ здійснює регламенту виплату, пов'язані із смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку та здійснюється у вигляді одноразової виплати.

25.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами 41.1.4 і 41.1.5 пункту 41.1 та підпунктом 41.2.3 пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює виплату страхового відшкодування (регламентну виплату) у зв'язку із моральною шкодою, завданою смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 25 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

25.4. Страховик (МТСБУ) здійснює страхове відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Розмір відшкодування, зазначеного, у цьому пункті, зменшується на суму отриманого потерпілим (особою, яка має право на отримання відшкодування) відшкодування (компенсації), здійснених у зв'язку Із дорожньо-транспортною пригодою. При цьому, компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, та яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та у порядку, визначених статтею 35 цього Закону.

25.5. Страхове відшкодування (регламентна виплата) у зв'язку із смертю потерпілого, може бути здійснено у вигляді одноразової виплати. Страхове відшкодування (регламентна виплати) утриманцям одного померлого у розмірі не меньше 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, здійснюється виключно у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, завдану життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

26.1. Шкода, завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це матеріальні збитки, пов'язані:

26.1.1. з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

26.1.2. з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

26.1.3. з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

26.1.4. з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

26.1.5. з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

26.1.6. з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

26.2. Розмір збитків, зазначених у цій статті, зменшується на суму отриманого потерпілим (особою, яка має право на отримання відшкодування) відшкодування (компенсації), здійснених у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою. При цьому, компенсація витрат особи, відповідальність якої застрахована, та яка здійснила таке відшкодування (компенсацію), здійснюється на умовах та у порядку, визначених статтею 35 цього Закону.

27.1. До збитків, завданих потерпілому при пошкодженні транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відносяться:

збитки, пов'язані з пошкодженням транспортного засобу, в тому числі з пошкодженнями, зробленими умисно з метою порятунку потерпілих, визначені на підставі звіту про збиток або за домовленістю між страховиком та потерпілим. До збитків, пов'язаних з пошкодженням транспортного засобу не відноситься втрата товарної вартості;

документально підтверджені витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання власника транспортного засобу або до місця здійснення ремонту, або до місця стоянки на території України;

документально підтверджені витрати, пов'язані з оплатою послуг стоянки;

документально підтверджені витрати, пов'язані з оплатою послуг експерта або оцінювача у випадку самостійного обрання експерта або оцінювача для визначення розміру матеріальних збитків завданих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у випадку передбаченому пунктом 31.4 статті 31 цього Закону.

27.2. Розмір збитків, завданих потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визначається на дату такої дорожньо-транспортної пригоди.

27.3. Розмір збитків, визначених на підставі звіту про збиток, розраховується без урахування зносу.

28.1. Транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту такого транспортного засобу з урахуванням зносу дорівнює чи перевищує його ринкову вартість до дорожньо-транспортної пригоди.

28.2. До збитків, завданих потерпілому при знищенні транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відносяться:

матеріальні збитки, що визначаються як різниця між ринковою вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та утилізаційною вартістю знищеного транспортного засобу. Ринкова вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та утилізаційна вартість знищеного транспортного засобу визначається на підставі звіту про збиток;

документально підтверджені витрати, пов'язані з оплатою послуг експерта або оцінювача у випадку самостійного обрання експерта або оцінювача для визначення розміру матеріальних збитків завданих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у випадку передбаченому пунктом 31.4 статті 31 цього Закону.

документально підтверджені витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання власника транспортного засобу, або до місця здійснення ремонту, або до місця стоянки на території України.

29.1. При пошкодженні чи знищенні дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху та іншого майна розмір страхового відшкодування встановлюється у розмірі матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, визначених на підставі звіту про збиток.

Відповідно до цього Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) не здійснюється у разі:

30.1. настання дорожньо-транспортної пригоди при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої не виникає цивільно-правової відповідальності особи, відповідальність якої застрахована відповідно до закону;

30.2. настання цивільно-правової відповідальності за збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди забезпеченому транспортному засобу, який спричинив таку дорожньо-транспортну пригоду;

30.3. настання цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України "Про страхування";

30.4. настання цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобу, який спричинив таку дорожньо-транспортну пригоду;

30.5. настання цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;

30.6. настання цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану внаслідок пошкодження або знищення антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;

30.7. настання цивільно-правової відповідальності результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов'язаної з цією пригодою;

30.8. настання цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану життю та здоров'ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

31.1. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:

31.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

31.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;

31.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї дорожньо-транспортної пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про чинні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

31.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів, повідомити страховика, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував, (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), про дорожньо-транспортну пригоду, а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

31.2. У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

31.3. У разі оформлення працівниками відповідних підрозділів Національної поліції відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків (МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і транспортних засобів, причетних до неї.

31.4. Водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно, в тому числі транспортні засоби, у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар, експерт або оцінювач), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна, в тому числі транспортного засобу.

Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна, в тому числі транспортних засобів, у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяви про страхове відшкодування його представник не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, в тому числі транспортного засобу.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 46 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого майна, в тому числі транспортного засобу в строк, визначений пунктом 37.2 цього Закону, потерпілий має право самостійно обрати експерта або оцінювача для визначення розміру збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування на підставі звіту про збиток, що наданий потерпілим, та компенсувати потерпілому підтверджені належним чином витрати на визначення розміру збитків.

31.5. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

31.6. Заява про страхове відшкодування має містити:

31.6.1. найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

31.6.2. прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

31.6.3. зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

31.6.4. інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

31.6.5. підпис заявника та дата подання заяви.

31.7. До заяви про страхове відшкодування додаються:

31.7.1. паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

31.7.2. документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування або одночасно право володіння та отримання відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження такого майна (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

31.7.3. довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

31.7.4. документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв'язку із шкодою, завданою майну;

31.7.5. свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв'язку із смертю потерпілого;

31.7.6. документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв'язку із здійсненням витрат на поховання потерпілого;

31.7.7. документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого; його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік (за наявності); розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про виплату страхового відшкодування у зв'язку із смертю годувальника;

31.7.8. документи, що підтверджують завдання шкоди здоров'ю потерпілого;

31.7.9. відомості про банківські реквізити отримувача страхового відшкодування;

31.7.10. повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції.

Документи, зазначені у підпунктах 31.7.1, 31.7.3.-31.7.5. цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик (МТСБУ) має право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або в належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або посвідчена нотаріально або особою, якою подається заява про страхове відшкодування.

За згодою страховика (у випадках, передбачених статтею 41 Закону -МТСБУ) документи можуть бути у вигляді електронного документу.

31.8. Страховик (МТСБУ) забезпечує:

31.8.1. надання консультаційної допомоги заявнику під час складення заяви про страхове відшкодування;

31.8.2. на вимогу заявника ознайомлення його з нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати).

32.1. Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, розпочати розслідування обставин настання страхового випадку, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

32.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ), з метою визначення розміру збитків, завданих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, має право направити свого представника (працівника, експерта або оцінювача) на огляд пошкодженого (знищеного) майна. Огляд пошкодженого (знищеного) майна оформлюється відповідним актом огляду, що складається у двох екземплярах, один з яких надається потерпілому або його представнику.

32.4. Для визначення причин настання страхового випадку страховиком (МТСБУ) можуть залучатись їх працівники, аварійні комісари, експерти або юридичні особи, що надають послуги з визначення причин настання страхових випадків, у штаті яких перебувають аварійні комісари чи експерти.

32.5. Для встановлення розміру збитків, завданих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, страховиком (МТСБУ) можуть залучатись їх працівники, оцінювачі, експерти або юридичні особи, що надають послуги з встановлення розміру матеріальних збитків, у штаті яких перебувають експерти чи оцінювачі.

33.1. Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

33.2. На підставі письмового запиту страховика або МТСБУ відповідний підрозділ Національної поліції зобов'язаний надати йому довідку про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад охорони здоров'я - довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється Міністерством охорони здоров'я України, відомості про діагноз, лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної виплати; медико-соціальна експертна комісія - документи, що підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи - копії наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.

Зазначені в цьому пункті документи надаються безоплатно.

Строк надання такої інформації (довідок та інших документів) органами державної влади (у тому числі судовими та правоохоронними) та органами місцевого самоврядування, медичними закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати ЗО днів з дня надходження запиту страховика (МТСБУ).

34.1. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або, у разі наявності підстав, визначених статтями ЗО та/або 36 цього Закону, - про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати):

34.1.1. протягом 10 днів з дня документального оформлення погодження розміру збитків відповідно до пункту 34.2 цієї статті за умови наявності документів, передбачених статтею 31 цього Закону;

34.1.2. протягом 60 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування від особи, яка має право на отримання відшкодування;

34.1.3. за умови наявності заяви та документів, передбачених підпунктами 31.7.1 і 31.7.3. пункту 31.7 статті 31 цього Закону, протягом 10 днів з дня, коли страховику стало відомо про набрання рішенням суду законної сили, у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку;

34.1.4. за умови наявності заяви та документів, передбачених пунктом

31.7 статті 31 цього Закону, протягом 10 днів з дня, коли страховику стало відомо про набрання рішенням суду законної сили в разі, якщо спір про недійсність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності розглядався в судовому порядку;

34.1.5. за умови наявності заяви та документів, передбачених пунктом 31.7 статті 31 цього Закону, протягом 10 днів з дня, коли страховику стало відомо про набрання рішенням суду законної сили в разі, коли обставини дорожньо-транспортної пригоди були предметом розгляду в кримінальному, цивільному або господарському провадженні;

34.1.6. за умови наявності заяви та документів, передбачених пунктом 31.7 статті 31 цього Закону, протягом 10 днів з дня, коли страховику стало відомо про закриття кримінального провадження за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди;

34.2. Страховик має право приймати вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування без наявності звіту про збиток, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна протягом 10 днів після такого огляду страховик і потерпілий досягли оформленої відповідними документами згоди про розмір збитку та спосіб здійснення страхового відшкодування або про порядок визначення розміру збитку і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

34.3. У разі якщо документи, передбачені статтею 31 цього Закону, подані менше ніж за 10 днів до спливу строку для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) або про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) збільшується на 10 днів.

34.4. Страховик (МТСБУ) вносить інформацію про прийняте рішення до єдиної централізованої бази даних не пізніше наступного робочого дня.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

34.5. Страховик (МТСБУ) здійснює виплату страхового відшкодування (регламентну виплату) протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

34.6. У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), а так само, якщо транспортний засіб, що буксирувався, від'єднався від транспортного засобу-тягача та продовжував рухатися, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

34.7. Якщо водії транспортних засобів скористалися правом, передбаченим пунктом 31.2 статті 31 цього Закону, страховик здійснює виплату страхового відшкодування у зв'язку із збитками, визначеними виключно статтями 27 та 28 цього Закону.

34.8. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому, його спадкоємцю чи правонаступнику, їх законним представникам або погодженим з ними особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Закону).

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового перерахування на рахунки осіб, зазначених абзацом першим цього пункту.

Виплати за договорами міжнародного страхування та регламенті виплати, що передбачені пунктом 41.2 статті 41 цього Закону, здійснюються також іншим особам на умовах, встановлених у міжнародній системі автомобільного страхування «Зелена картка».

34.9. Страховик (МТСБУ) має право утримати з розміру страхового відшкодування суму визначеного в звіті про збиток податку на додану вартість, якщо виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника). Доплата утриманої суми податку на додану вартість, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна особою, що зареєстрована платником такого податку.

34.10. У разі прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, окрім регламентних виплат, які здійснюються МТСБУ відповідно до підпункту 41.1.5 пункту 41.5 статті 41 цього Закону, сплачуються:

штраф у розмірі 20 % від розміру простроченої суми страхового відшкодування, у разі порушення строків для здійснення виплати, встановленого пунктом 34.5, більше, ніж на 5 робочих днів;

пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

35.1. Особа, відповідальність якої застрахована, та яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, має право звернутись до страховика, який застрахував відповідальність такої особи, або особа, звільнена від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на підставі пункту 12.1 статті 12 цього Закону або відповідальність якої застрахована іноземною страховою компанією відповідно до умов Міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка - до МТСБУ з заявою про компенсацію своїх витрат по відшкодуванню збитків потерпілого.

35.2. Страховик (МТСБУ) за наявності документів, передбачених статтею 31 цього Закону та документів, що підтверджують витрати заявника, протягом 15 днів з дня отримання заяви, приймає рішення про компенсацію або відмову в компенсації витрат особи, зазначеної у пункті 35.1.

35.3. Страховик (МТСБУ) протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення про компенсацію витрат особи, зазначеної у пункті 35.1, здійснює виплату страхового відшкодування.

35.4. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відмову у компенсації витрат, страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

36.1. Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

36.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;