Розглянувши проекти Законів України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10.2017) та "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні" (реєстраційний № 7183-1 від 10,10.2017), надіслані листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2017 року № 42284/1/1-17, відповідно до §118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрі в України від 18 липня 2007 року № 950, та пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента У країни від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Схвалити висновки до проектів Законів України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10.2017) та "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні" (реєстраційний № 71 83-1 від 10.10.2017), що додаються,

2. Департаменту консолідованого нагляду та методології на ринках фінансових послуг забезпечити падання висновків до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти па члена Нацкомфінпосдуг Ястреба Д. А.

Проект Закону України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10.2017) унесений народними депутатами України Єфремовою І. О., Денісовою Л. Л, Котвіцьким І. О. та іншими.

Метою законопроекту, відповідно до пояснювальної записки до нього, є надання офіційного статусу криптовалюті, регуляції правовідносин щодо її обігу, зберігання, володіння, використання та проведення криптовалютних операцій в Україні, 3 цією метою законопроектом пропонується визначити правовий статус криптовалюти та правові засади організації та діяльності суб'єктів криптовалютних транзакцій.

У 2014 році FATF у своїй доповіді "Віртуальні валюти" зазначив, що віртуальна валюта являє собою засіб вираження вартості, яким можна торгувати в цифровій формі і який функціонує в якості: коштів обміну, та /або розрахункової грошової одиниці, та /або коштів зберігання вартості, але не володіє статусом законного платіжного засобу (тобто не є офіційно чинним і законним засобом платежу при розрахунках з кредиторами) в жодній юрисдикції. Віртуальна валюта не емітується і не забезпечується жодною юрисдикцією і виконує вищевказані функції тільки за згодою в рамках спільноти користувачів віртуальної валюти. Віртуальна валюта відрізняється від фіатної валюти (так званої "реальної валюти", "реальних грошей" або "національної валюти"), що представляє собою монети і паперові гроші країни, які є її законним засобом платежу, обертаються і повсюдно використовуються та приймаються як засіб обміну в країні-емітенті. Віртуальна валюта також відрізняється від електронних грошей, які є цифровим засобом вираження фіатної валюти і використовуються для електронного переказу вартості, вираженої у фіатній валюті. Електронні гроші є механізмом цифрового перекладу фіатної валюти, тобто вони використовуються для електронного переказу валюти, мають статус законного платіжного засобу.

У вищевказаній доповіді FATF також зазначено, що віртуальні валюти, які можна обміняти на реальні гроші або інші віртуальні валюти, є потенційно

обігу електронних грошей та використання платіжних засобів. Оскільки криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов'язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима;

цивільних правовідносин щодо регулювання діяльності із цінними паперами. У криптовалюти відсутні ознаки документа та емітента, а саме: не має установленої форми документа з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, не має визначення взаємовідносин емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та не передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. А отже, криптовалюта не може бути цінним папером.

Крім того, у криптовалюти відсутні ознаки документа у вигляді грошових знаків, відсутній емітент, а також відсутня мета виготовлення. Таким чином, криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом (згідно з його визначенням у Законі України "Про Національний банк України").

Таким чином, незважаючи на існування у світі численних практик використання криптовалют у якості міри вартості, засобу обміну та накопичення, її складна правова природа не дозволяє ототожнити її з будь-яким із суміжних понять (грошові кошти, валюта, валютна цінність, законний платіжний засіб, електронні гроші, цінні папери, грошовий сурогат тощо).

Також зазначимо, що діяльність, пов'язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків. До основних ризиків належать:

можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;

відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами у національній чи іноземній валюті, єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;

складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики -спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;

відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов'язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

Отже, ризики втрати коштів при здійсненні операції із криптовалютами є надзвичайно високими.

Слід зазначити, що пунктом 1 частини першої статті 1 законопроекту пропонується визначити, що криптовалютою є програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об'єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду). Таким чином, законопроектом пропонується визначити криптовалюту законним засобом обміну в Україні. Водночас, законопроектом не передбачено механізмів державного контролю за обігом криптовалюти. Законодавча неврегульованість цього питання може призвести до негативних наслідків у сферах грошового обігу України, захисту прав споживачів, а також протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та зброї масового знищення.

Проект Закону України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10,2017) потребує доопрацювання з урахуванням вищезазначеного зауваження.

Проект Закону України "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні" (реєстраційний № 7183-1 від 10.10.2017) унесений народним депутатом України Рибалкою С.В.