За результатами розгляду зауважень та пропозицій, що надійшли до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" та інших законодавчих актів", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Схвалюй доопрацьований проект Закону України "Про внесення змін до Закон)' України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (нова редакція) та інших законодавчих актів" (далі - проект Закону), що додається.

2. Управлінню забезпечення діяльності Голови та членів Комісії забезпечити оприлюднення доопрацьованого проекту Закону.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Гурбич О.І.

Верховна Рада України

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47-48, ст. 372, із змінами) викласти в такій редакції:

"

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності.

Стаття 1. Визначення понять

У цьому Законі поняття вживаються в такому значенні:

адміністратор недержавного пенсійного фонду (далі - адміністратор) -юридична особа, що здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів на умовах цього Закону;

вищий орган управління недержавного пенсійного фонду (далі - вищий орган управління пенсійного фонду) - збори засновників недержавного пенсійного фонду або уповноважений орган одноосібного засновника недержавного пенсійного фонду, який діє від імені засновника такого пенсійного фонду;

вкладник недержавного пенсійного фонду (далі - вкладник пенсійного фонду) - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту;

діяльність з недержавного пенсійного забезпечення - сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законодавством дій, спрямованих на формування пенсійних накопичень для фізичних осіб та отримання ними додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат;

держава-член - держава, що є членом Європейського союзу;

держава-член місця ведення діяльності - держава-член, чиє законодавство застосовується до взаємовідносин між роботодавцем-вкладником та особами, на користь яких такий роботодавець-вкладник здійснює пенсійні внески до установ трудового пенсійного забезпечення;

договір пенсійного вкладу - договір банківського вкладу, яким передбачається виплата пенсії на визначений строк з пенсійного депозитного рахунку учаснику недержавного пенсійного забезпечення за рахунок пенсійних коштів такого учасника;

довічна пенсія - пенсійні виплати, які здійснюються обраною страховою організацією на підставі договору страхування довічної пенсії протягом життя фізичної особи періодично після досягнення нею пенсійного віку відповідно до цього Закону;

засновник недержавного пенсійного фонду (далі - засновник) - юридична особа, яка самостійно або разом з іншими юридичними особами створила недержавний пенсійний фонд чи приєдналася до нього після створення та набула прав і обов'язків засновника недержавного пенсійного фонду;

зберігач недержавного пенсійного фонду (далі - зберІгач) - депозитарна установа-банк, який на підставі ліцензії на провадження діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів та укладеного договору з недержавним пенсійним фондом провадить діяльність із зберігання активів недержавного пенсійного фонду;

інвестиційна декларація - документ, який визначає інвестиційну політику недержавного пенсійного фонду;

індивідуальний пенсійний рахунок - рахунок учасника недержавного пенсійного фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку у визначеному цим Законом порядку з метою обліку накопичених на користь такого учасника пенсійних коштів;

компетентні органи держави- члена - національні органи держав-членів, яким доручено виконувати обов'язки щодо нагляду за установами трудового пенсійного забезпечення та за особами, яким передані функції управління такими установами;

недержавне пенсійне забезпечення - залучення недержавними пенсійними фондами коштів, управління активами таких пенсійних фондів та здійснення пенсійних виплат учасникам недержавного пенсійного забезпечення на умовах і в порядку, визначених цим Законом та договорами про виплату пенсії на визначений строк, договорами пенсійного вкладу або договорами страхування довічної пенсії;

недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), створена та провадить діяльність відповідно цього Закону;

недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення (далі - пенсійний фонд другого рівня) - пенсійний фонд, який набув право здійснювати діяльність у накопичувальній системі пенсійного страхування;

одиниця пенсійних активів - облікова одиниця виміру чистої вартості пенсійних активів, яка застосовується для визначення суми пенсійних коштів, що належать учаснику пенсійного фонду та обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку;

одноразова пенсійна виплата - пенсійна виплата, що здійснюється одноразово у випадках та у порядку, визначених цим Законом;

пенсійна виплата - грошова виплата учаснику недержавного пенсійного забезпечення або учаснику накопичувальної системи пенсійного страхування, що здійснюється у випадках, передбачених цим Законом, за рахунок коштів накопичених у пенсійному фонді;

пенсійний внесок - грошові кошти, що сплачуються до пенсійного фонду на користь учасника пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту;

пенсійний депозитний рахунок - вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи, що відкривається банком відповідно до договору пенсійного вкладу з урахуванням умов, установлених законодавством, для виплати пенсії на визначений строк;

пенсійний контракт - договір між пенсійним фондом та його вкладником, який визначає умови та порядок сплати пенсійних внесків на користь учасника такого пенсійного фонду;

пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банку, сформовані відповідно до цього Закону, які призначені для здійснення пенсійних виплат;

пенсійні кошти - визначена у національній валюті сума зобов'язань пенсійного фонду перед його учасниками, страхової організації перед застрахованими особами згідно з договорами страхування довічної пенсії або банківської установи перед вкладниками, які відкрили пенсійні депозитні рахунки;

пенсія на визначений строк - пенсійні виплати, що здійснюються періодично протягом визначеного строку у випадках та у порядку, визначених цим Законом;

персоніфікований облік - збирання, оброблення, систематизація та зберігання передбаченої законодавством про пенсійне забезпечення інформації про учасників пенсійного фонду, відомостей про визначення їх прав на пенсійні виплати за рахунок коштів, накопичених на їх користь, а також для обчислення розміру цих виплат;

роботодавець-вкладник - вкладник, який є роботодавцем або самозайнятою особою, або будь-якою комбінацією роботодавців та/або самозайнятих осіб, що сплачує пенсійні внески на користь своїх працівників до пенсійного фонду, що є резидентом України, або до установи трудового пенсійного забезпечення держави-члена;

страхова організація - страховик, який отримав ліцензію на страхування життя;

учасник накопичувальної системи пенсійного страхування (далі - учасник другого рівня) - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та яка прийняла рішення про спрямування цих внесків до пенсійного фонду другого рівня у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

учасник недержавного пенсійного забезпечення (далі - учасник третього рівня) - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених цим Законом та пенсійним контрактом, договором пенсійного вкладу або договором страхування довічної пенсії та/або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду;

учасник пенсійного фонду - фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду та яка має право на отримання пенсійних виплат або отримує такі виплати з пенсійного фонду згідно із цим Законом;

чиста вартість одиниці пенсійних активів - розрахункова вартість одиниці пенсійних активів, що визначається шляхом ділення чистої вартості активів пенсійного фонду на загальну кількість одиниць пенсійних активів цього пенсійного фонду на день підрахунку відповідно до порядку, встановленого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

чиста вартість активів пенсійного фонду - різниця між вартістю активів пенсійного фонду на день проведення підрахунку та сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку;

член ради пенсійного фонду ~ фізична особа, що є представником засновника(ів), роботодавця(ів)-вкладника(ів) або учасників цього пенсійного фонду у складі ради пенсійного фонду, яка наділена відповідними повноваженнями, пов'язаними з діяльністю пенсійного фонду відповідно до цього Закону. Член ради пенсійного фонду є посадовою (службовою) особою пенсійного фонду.

Терміни "активний ринок" та "інвестиційна нерухомість" застосовуються у значенні відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Інші терміни, які вживаються в цьому Законі, застосовуються у значенні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", законів України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та ринку цінних паперів.

Стаття 2. Система недержавного пенсійного забезпечення

1. Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної (крім випадків, передбачених законами) участі фізичних та юридичних осіб у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками третього рівня додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

2. Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

пенсійні фонди;

страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії з учасниками пенсійного фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду;

банки, які уклали договори пенсійного вкладу;

вкладники;

учасники третього рівня;

адміністратори;

компанії з управління активами;

зберігані.

3. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

пенсійними фондами на підставі пенсійних контрактів з вкладниками таких пенсійних фондів та договорів про виплату пенсії на визначений строк з учасниками третього рівня відповідно до цього Закону;

страховими організаціями на підставі договорів страхування довічної пенсії з учасниками третього рівня, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника пенсійного фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;

банками на підставі договору пенсійного вкладу з учасниками третього рівня відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність.

Стаття 3. Принципи недержавного пенсійного забезпечення

1. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах:

законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;

державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням;

відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

забезпечення державою економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;

забезпечення державою економічної заінтересованості участі фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;

добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення;

добровільного вибору учасниками третього рівня виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;

визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми накопичених пенсійних коштів;

обачливого інвестування пенсійних активів;

неможливості необгрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків.

Стаття 4. Недержавні пенсійні фонди

1. Пенсійний фонд є юридичною особою, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства) та провадить діяльність відповідно цього Закону.

2. Особливості створення та припинення пенсійних фондів, а також особливості їх реєстрації як фінансової установи визначаються цим Законом.

3. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності забороняється.

4. Пенсійні фонди можуть застосовувати виключно пенсійні схеми з визначеними внесками, згідно з якими розмір пенсійних виплат визначається відповідно до пенсійних внесків, сплачених до пенсійного фонду, і отриманого внаслідок їх інвестування інвестиційного доходу.

5. Пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновника (зборів засновників) та не мають на меті одержання прибутку на користь засновника (засновників). Доходи пенсійного фонду використовуються виключно на цілі, визначені цим Законом.

6. Пенсійний фонд має право провадити діяльність з недержавного пенсійного забезпечення виключно за умови, що він включений до Державного реєстру фінансових установ Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у встановленому нею порядку.

7. Пенсійний фонд має власне найменування, в якому повинні бути зазначені слова "недержавний пенсійний фонд" або "пенсійний фонд", та яке відрізняється від найменувань будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України.

Слова "недержавний пенсійний фонд" та "пенсійний фонд" не можуть використовуватися у назвах юридичних осіб та фондів, які не є юридичними особами, що створені не за цим Законом, та у назвах будь-яких послуг, за винятком використання слів "пенсійний фонд" Пенсійним фондом України та його органами, а також підприємствами, установами й організаціями, що перебувають в управлінні Пенсійного фонду України.

8. Після включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ рішенням вищого органу управління пенсійного фонду може бути змінено найменування пенсійного фонду за умови повідомлення всіх вкладників та учасників такого пенсійного фонду про прийняте відповідне рішення.

9. Органами управління пенсійного фонду є збори засновників (уповноважений орган одноосібного засновника) та рада пенсійного фонду.

Створення інших органів управління пенсійного фонду заборонено.

10. Пенсійний фонд для забезпечення своєї діяльності обов'язково користується послугами осіб, визначених частиною другою статті 11 цього Закону, на підставі відповідних договорів.

11. Пенсійний фонд не може брати на себе зобов'язання, не пов'язані з діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями третіх осіб і не має права передавати свої зобов'язання перед учасниками та вкладниками пенсійного фонду третім особам, крім випадків, передбачених цим Законом.

12. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду, що зазначається у кожному пенсійному контракті.

13. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок пенсійних внесків та інших надходжень до пенсійного фонду.

14. Пенсійний фонд не може бути визнаний банкрутом. Ліквідація пенсійного фонду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 5. Учасники та вкладники недержавних пенсійних фондів

1. Учасниками пенсійного фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Участь фізичних осіб у будь-якому пенсійному фонді є добровільною, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором відповідно до вимог цього Закону.

2. Вкладником пенсійного фонду може бути будь-яка юридична особа або фізична особа, якщо інше не передбачено законодавством або статутом пенсійного фонду.

Бюджетна установа має право здійснювати пенсійні внески до пенсійного фонду лише у разі, якщо здійснення пенсійних внесків передбачено законами України, рішеннями Кабінету Міністрів України або рішеннями відповідних місцевих рад. Кошти, перераховані до будь-якого пенсійного фонду будь-яким вкладником, не є власністю держави або органів місцевого самоврядування.

3. Учасники пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення (розірвання) пенсійних контрактів, укладених на їх користь, або припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь.

У разі відсутності діючих пенсійних контрактів, укладених на користь учасника пенсійного фонду, такий учасник має право прийняти рішення про припинення участі в цьому пенсійному фонді. В цьому випадку такий учасник зобов'язаний:

1) укласти:

пенсійний контракт з іншим пенсійним фондом, або

договір про виплату пенсії на визначений строк з іншим пенсійним фондом, - у разі досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до закону, або

договір страхування довічної пенсії із страховою організацією, - у разі досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до закону, або договір пенсійного вкладу в банку - у разі досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до закону, або

договір з іноземною установою, що надає послуги з недержавного пенсійного забезпечення в країні, громадянином якої є такий учасник, або якщо він виїхав до такої країни на постійне проживання;

2) надати в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, адміністратору пенсійного фонду, участь у якому припиняється, заяву про перерахування належних йому пенсійних коштів до відповідної фінансової установи та копію відповідного договору, укладеного з такою фінансовою установою.

Перерахування пенсійних коштів, належних учаснику пенсійного фонду, до відповідної фінансової установи здійснюється адміністратором за рахунок такого учасника в сумі, що обліковується на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді, зменшеній на суму витрат, пов'язаних з перерахуванням таких пенсійних коштів.

Порядок перерахування пенсійних коштів, та максимальний розмір витрат, пов'язаний з таким перерахуванням, встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Індивідуальний пенсійний рахунок учасника пенсійного фонду закривається після перерахування всіх пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду.

У разі якщо з вини адміністратора пенсійні кошти учасника пенсійного фонду перераховані несвоєчасно, такий адміністратор зобов'язаний сплатити йому за власний рахунок пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню за кожен день прострочення платежу, у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

4. Пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені цим Законом.

Пенсійні кошти, накопичені учасником пенсійного фонду у пенсійному фонді за час перебування у шлюбі, є його особистою приватною власністю, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом.

Сума накопичених пенсійних коштів, що належить кожному учаснику пенсійного фонду, відображається на його індивідуальному пенсійному рахунку, який ведеться в системі персоніфікованого обліку.

5. Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників пенсійного фонду встановлюються пенсійними контрактами та договорами про виплату пенсії на визначений строк, які укладаються відповідно до цього Закону та статуту такого пенсійного фонду.

Стаття 6. Засновники недержавних пенсійних фондів

1. Засновниками пенсійного фонду можуть бути одна чи декілька юридичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених частиною другою та третьою цієї статті.

2. Бюджетна установа має право бути засновником пенсійного фонду лише у разі, якщо створення такого пенсійного фонду передбачено законами України, рішеннями Кабінету Міністрів України або рішеннями відповідних місцевих рад.

3. Юридична особа та пов'язані з нею особи можуть бути засновниками лише одного пенсійного фонду.

4. Засновники зобов'язані надавати Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на її вимогу всю наявну інформацію та всі наявні документи, які стосуються пенсійних фондів, засновниками яких вони є.

5. Засновник має право вийти зі складу засновників пенсійного фонду в порядку, передбаченому статутом пенсійного фонду, попередивши про це інших засновників та учасників фонду, на користь яких він сплачує пенсійні внески, не пізніш як за два місяці до такого виходу.

Одноосібний засновник не має права вийти зі складу засновників пенсійного фонду.

Стаття 7. Статут недержавного пенсійного фонду

1. Пенсійний фонд діє на підставі статуту, який повинен відповідати вимогам цього Закону. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються вищим органом управління пенсійного фонду.

Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього погоджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до їх реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

2. Статутом пенсійного фонду можуть встановлюватися тільки такі умови і правила недержавного пенсійного забезпечення, які не суперечать чинному законодавству.

3. Статут пенсійного фонду повинен містити:

1) повне і скорочене (за наявності) найменування;

2) відомості про його місцезнаходження;

3) відомості про його засновників із зазначенням їх місцезнаходження;

4) застереження про заборону розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників;

5) застереження, що доходи використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим статутом;

6) порядок затвердження і внесення змін до інвестиційної декларації пенсійного фонду;

7) порядок укладення пенсійних контрактів та договорів про виплату пенсії;

8) права та обов'язки пенсійного фонду,, його засновника (засновників), вкладників, учасників, а також порядок їх реалізації і виконання;

9) правила та умови пенсійного забезпечення учасників пенсійного фонду, зокрема щодо сплати пенсійних внесків, підстав для отримання пенсійних виплат, строків та періодичності пенсійних виплат, порядку розрахунку величини пенсії на визначений строк тощо;

10) порядок прийняття рішення вищим органом управління пенсійного фонду та його компетенція;

11) повноваження ради пенсійного фонду, порядок її утворення та функціонування, скликання її засідань, вимоги до її членів, їх права та обов'язки, порядок призначення членів ради пенсійного фонду, порядок визначення винагороди членам ради пенсійного фонду та ЇЇ оплати;

12) порядок прийняття рішення про зміну найменування пенсійного фонду;

13) порядок прийняття рішення про припинення пенсійного фонду;

14) порядок вибору і заміни адміністратора, компанії з управління активами, зберігана;

15) порядок внесення змін до статуту пенсійного фонду;

16) порядок зміни складу засновників пенсійного фонду.

Статутом пенсійного фонду можуть встановлюватися обмеження щодо набуття статусу вкладника або учасника такого фонду, пов'язані з трудовими відносинами або з родом їх професійної діяльності (занять), місцезнаходженням тощо.

Статутом пенсійного фонду може бути передбачена можливість приєднання до пенсійного фонду роботодавців-вкладників. У такому випадку статут пенсійного фонду повинен містити порядок укладення договорів про приєднання роботодавця-вкладника до пенсійного фонду, порядок делегування представника від роботодавця-вкладника до складу ради пенсійного фонду та порядок розірвання договорів про приєднання роботодавця-вкладника до пенсійного фонду.

Статутом пенсійного фонду може бути передбачено право учасників такого пенсійного фонду делегувати свого(їх) представника(ів) до складу ради пенсійного фонду. У такому випадку статут пенсійного фонду повинен містити порядок делегування представника(ів) від учасників до складу ради пенсійного фонду.

Статут пенсійного фонду може містити інші положення, що не суперечать законодавству.

4. Статут пенсійного фонду та зміни до нього реєструються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Зміни до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учасників пенсійного фонду.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відмовляє у погодженні статуту та змін до статуту пенсійного фонду, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Стаття 8. Інвестиційна декларація недержавного пенсійного фонду

1. Інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику пенсійного фонду, яка обов'язково повинна включати такі питання, як стратегічний розподіл пенсійних активів, основні напрями та обмеження інвестування пенсійних активів, методи вимірювання інвестиційного ризику та процеси управління Інвестиційним ризиком.

2. Інвестиційна декларація пенсійного фонду та зміни до неї розробляються і затверджуються радою пенсійного фонду.

3. Інвестиційна декларація та зміни до неї подаються радою пенсійного фонду до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, протягом п'яти робочих днів після їх затвердження радою пенсійного фонду.

4. Рада пенсійного фонду може залучити інвестиційного консультанта до розроблення інвестиційної декларації та змін до неї.

5. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, що надають послуги з управління активами пенсійного фонду, та зберігачем з дня її отримання. Інвестиційна декларація застосовується лише в частині, що не суперечить чинному законодавству.

6. Рада пенсійного фонду зобов'язана проводити не рідше одного разу на рік аналіз ефективності інвестиційної діяльності та визначати доцільність внесення змін до інвестиційної декларації, про що нею приймається відповідне рішення.

7. Вимоги до інвестиційної декларації та порядок внесення змін до неї встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. В разі невідповідності затвердженої радою пенсійного фонду інвестиційної декларації або змін до неї встановленим вимогам законодавства, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, направляє раді пенсійного фонду обгрунтовані зауваження та вимогу щодо усунення виявлених невідповідностей.

У такому випадку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зобов'язана повідомити про це також зберігана та особу (осіб), що здійснює (здійснюють) управління активами, з якими укладені відповідні договори радою такого пенсійного фонду. Рада пенсійного фонду повинна протягом п'яти робочих днів з дати отримання від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, зауважень до інвестиційної декларації та вимоги щодо усунення виявлених в інвестиційній декларації невідповідностей встановленим вимогам законодавства розглянути такі зауваження та вимогу, прийняти відповідне рішення та повідомити про це Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг протягом п'яти робочих днів з дати його прийняття.

Стаття 9. Інвестиційний консультант

1. Рада пенсійного фонду у разі необхідності отримання професійних консультацій з інвестиційних питань може ініціювати перед вищим органом управління пенсійного фонду укладення відповідного договору із інвестиційним консультантом.

Інвестиційним консультантом може бути лише особа, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів -діяльності з інвестиційного консультування, яка видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

2. Договір з інвестиційним консультантом повинен містити:

форми та порядок подання інвестиційним консультантом звітів та інформації;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, у тому числі за порушення конфіденційності, а також відповідальність інвестиційного консультанта за збитки завдані пенсійному фонду внаслідок виконання рекомендацій інвестиційного консультанта.

Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству.

3. Оплата винагороди за послуги інвестиційного консультанта здійснюється засновником(ами) пенсійного фонду.

Розмір винагороди за послуги інвестиційного консультанта визначається як фіксована сума і не може встановлюватися у вигляді відсотків від суми пенсійних активів чи фактичних результатів інвестиційної діяльності пенсійного фонду.

4. Для здійснення своїх повноважень та виконання обов'язків інвестиційний консультант має право отримувати необхідну інформацію від ради пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами, зберігана та незалежного оцінювача майна такого пенсійного фонду.

5. Інвестиційний консультант не може бути пов'язаною особою засновника(ів) та членів ради пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами та зберігана.

Стаття 10. Реєстрація недержавного пенсійного фонду

1. Реєстрація пенсійного фонду як юридичної особи та фінансової установи проводиться у такій послідовності:

1) погодження статуту пенсійного фонду Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у встановленому законодавством порядку;

2) державна реєстрація пенсійного фонду як юридичної особи відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань";

3) включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у встановленому нею порядку.

Стаття 11. Обов'язкові умови початку діяльності недержавного пенсійного фонду

1. До дня подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, документів для включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ повинна бути утворена рада пенсійного фонду.

Пенсійний фонд набуває право на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту включення його до Державного реєстру фінансових установ.

2. Рада пенсійного фонду після включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ та затвердження інвестиційної декларації, повинна укласти договори:

про адміністрування пенсійного фонду - з особою, яка має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів;

про управління активами пенсійного фонду - з особою, яка має ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних Інвесторів (діяльності з управління активами);

про обслуговування пенсійного фонду зберігачем - із депозитарною установою-банком, який має ліценцію на провадження діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів.

3. Інформація про укладення всіх договорів, зазначених у частині другій цієї статті, подається пенсійним фондом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у встановленому нею порядку.

4. Укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних внесків на рахунок пенсійного фонду до виконання вимог частини першої та другої цієї статті забороняється.

5. У разі, якщо протягом вісімнадцяти місяців з дня реєстрації пенсійного фонду як фінансової установи ним не були виконані вимоги частини другої цієї статті або в цей період до пенсійного фонду не надходили пенсійні кошти, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ та подає позов до суду про ліквідацію такого пенсійного фонду як юридичної особи.

Повторне внесення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ у такому випадку забороняється.

Стаття 12. Рада недержавного пенсійного фонду

1. Рада пенсійного фонду забезпечує управління та здійснює контроль за діяльністю пенсійного фонду.

2. Члени ради пенсійного фонду призначаються вищим органом управління пенсійного фонду,

3. Кількісний склад ради пенсійного фонду встановлюється статутом пенсійного фонду або рішенням вищого органу управління пенсійного фонду. Кількість членів ради пенсійного фонду не може бути меншою ніж п'ять осіб.

4. Члени ради пенсійного фонду можуть призначатися від кожної з наступних категорій осіб:

1) засновника(ів);

2) роботодавця(ів)-вкладника(ів);

3) учасників.

До складу ради пенсійного фонду може бути призначено одного члена ради пенсійного фонду від кількох засновників або від кількох роботодавців-вкладників пенсійного фонду.

Члени ради пенсійного фонду, призначені від роботодавців-вкладників або від учасників можуть бути замінені на інших членів ради пенсійного фонду лише від таких роботодавців-вкладників або від учасників відповідно.

5. Члени ради пенсійного фонду призначаються з числа осіб, які:

1) є дієздатними;

2) мають повну вищу юридичну чи економічну освіту, або кваліфікаційне посвідчення фахівця фондового ринку, видане в установленому порядку Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) мають загальний стаж роботи не менше 10 років;

4) не мали судимості за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності;

5) не включені до переліку осіб, пов'язаних із терористичною діяльністю або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку.

6. Члени ради пенсійного фонду зобов'язані протягом усього часу обіймання такої посади відповідати вимогам, встановленим частиною п'ятою цієї статті.

7. Після призначення члени ради пенсійного фонду укладають з пенсійним фондом договір про виконання обов'язків члена ради пенсійного фонду.

Договір з членом ради пенсійного фонду про виконання обов'язків члена ради пенсійного фонду від імені пенсійного фонду укладає особа, уповноважена вищим органом управління пенсійного фонду.

Договір про виконання обов'язків члена ради пенсійного фонду повинен містити права, обов'язки та відповідальність члена ради пенсійного фонду, зокрема обов'язок діяти лише в інтересах учасників пенсійного фонду, не розголошувати конфіденційну інформацію щодо діяльності пенсійного фонду та використовувати її лише з метою реалізації покладених на нього повноважень, повідомляти про наявність конфлікту інтересів та щодо пов'язаних осіб. В договорі про виконання обов'язків члена ради пенсійного фонду можуть зазначатися умови та порядок виплати винагороди члену ради пенсійного фонду.

Член ради пенсійного фонду повинен виконувати свої обов'язки особисто І не може передавати власні повноваження іншій особі.

8. Член ради пенсійного фонду не може бути пов'язаною особою осіб, що надають послуги такому пенсійному фонду, крім випадків коли такі особи є засновниками пенсійного фонду.

Особа може бути членом ради лише одного пенсійного фонду. Член ради пенсійного фонду не може бути пов'язаною особою члена ради іншого пенсійного фонду.

9. Пенсійний фонд подає до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, інформацію про призначених членів ради пенсійного фонду відповідно до встановленого нею порядку.

10. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право припинити повноваження члена ради пенсійного фонду, якщо він не відповідає вимогам, встановленим частиною п'ятою цієї статті.

У рішенні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про припинення повноважень члена ради пенсійного фонду зазначаються підстави припинення таких повноважень. Про прийняте відповідне рішення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, протягом п'яти робочих днів з дати прийняття такого рішення повідомляє всіх засновників, роботодавців-вкладників, раду такого пенсійного фонду, а також його адміністратора, компанію з управління активами та зберігана.

Перевірка інформації про членів ради пенсійного фонду може здійснюватися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за весь період виконання ними повноважень членів ради пенсійного фонду.

11. Повноваження члена ради пенсійного фонду припиняються у разі:

1) недотримання вимог частини п'ятої цієї статті;

2) прийняття відповідного рішення засновником (засновниками), роботодавцем-вкладником (роботодавцями-вкладниками) або учасниками, представником якого (яких) був такий член ради пенсійного фонду;

3) прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, рішення про припинення повноважень члена ради пенсійного фонду;

4) прийняття рішення судом про припинення повноважень члена ради пенсійного фонду;

5) вибуття зі складу засновників пенсійного фонду або виходу із складу роботодавців-вкладників всіх осіб, представником яких був такий член ради пенсійного фонду;

6) визнання члена ради пенсійного фонду судом безвісно відсутнім або померлим;

7) смерті члена ради пенсійного фонду.

12. Спори, пов'язані з виконанням обов'язків та реалізації повноважень членів ради пенсійного фонду, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 13. Повноваження ради недержавного пенсійного фонду

1. Рада пенсійного фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог цього Закону, зокрема:

обирає голову та секретаря ради пенсійного фонду з числа членів ради пенсійного фонду;

розробляє та затверджує інвестиційну декларацію та зміни до неї;

укладає та розриває від імені пенсійного фонду договори з особами, які мають право здійснювати адміністрування пенсійного фонду, компаніями з управління активами, зберігачами, аудиторами, незалежними оцінювачами майна, інвестиційними консультантами, роботодавцями-вкладниками тощо;

затверджує облікову політику пенсійного фонду;

розглядає звіти осіб, з якими радою пенсійного фонду укладено відповідні договори, та приймає рішення щодо цих звітів та ефективності надання послуг такими особами;

здійснює контроль за цільовим використанням активів пенсійного фонду;

розглядає спірні питання, що виникають в процесі діяльності пенсійного фонду в межах своїх повноважень;

вживає невідкладні заходи щодо захисту інтересів учасників пенсійного фонду;

вживає заходи щодо відшкодування матеріальних збитків, завданих пенсійному фонду особами, з якими від імені пенсійного фонду укладені договори;

забезпечує складання річного звіту пенсійного фонду та його оприлюднення;

приймає рішення щодо затвердження річної фінансової звітності пенсійного фонду до випуску на своєму засіданні та оформлює це рішення відповідним протоколом;

звітує про діяльність пенсійного фонду перед вищим органом управління пенсійного фонду;

вирішує інші питання, віднесені цим Законом та статутом пенсійного фонду до повноважень ради цього пенсійного фонду.

Питання, віднесені цим Законом і статутом пенсійного фонду до повноважень ради фонду, не можуть бути передані до повноважень вищого органу управління пенсійного фонду, адміністратора або будь-яких інших осіб.

2. Голова ради пенсійного фонду організовує роботу ради пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону та статуту пенсійного фонду і підписує особисто від імені пенсійного фонду документи або дає письмове доручення на це уповноваженій особі з числа членів ради пенсійного фонду.

3. Рада пенсійного фонду має право здійснювати свої повноваження, якщо до її складу призначено більше половини загальної кількості її членів.

У разі коли у складі ради залишилася половина загальної кількості її членів або менше, голова ради пенсійного фонду зобов'язаний скликати позачергові збори засновників пенсійного фонду (повідомити одноосібного засновника) для вирішення питання про приведення кількісного складу ради у відповідність із вимогами цього Закону.

4. У разі коли внаслідок припинення (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичної особи, з якою укладено договір про надання послуг пенсійному фонду, порушуються вимоги цього Закону в частині, що стосується пов'язаних осіб, пенсійний фонд зобов'язаний протягом місяця привести свою діяльність у відповідність до вимог цього Закону щодо пов'язаних осіб.

Стаття 14. Засідання ради недержавного пенсійного фонду

1. Формою організації роботи ради пенсійного фонду є засідання, на яких розглядаються питання, віднесені до повноважень ради пенсійного фонду, та за результатами такого розгляду приймаються колегіальні рішення. Засідання ради пенсійного фонду скликаються головою ради не рідше одного разу на квартал.

Голова ради пенсійного фонду зобов'язаний скликати засідання ради пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів у разі:

1) отримання письмової вимоги від члена(ів) ради пенсійного фонду;

2) отримання письмової вимоги від органів державної влади, що здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

3) виникнення підстав для припинення договорів про адміністрування, про управління активами пенсійного фонду, про обслуговування пенсійного фонду зберігачем;

4) отримання письмової вимоги від учасників пенсійного фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників пенсійного фонду, про проведення засідання ради пенсійного фонду та розгляд питань, винесених такими учасниками;

5) в інших випадках, передбачених статутом пенсійного фонду.

З питань, винесених на розгляд ради пенсійного фонду, рада пенсійного фонду зобов'язана прийняти рішення.

2. У випадку виникнення підстав для припинення договорів про адміністрування, про управління активами пенсійного фонду або про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, рада пенсійного фонду зобов'язана прийняти рішення та укласти договір з іншою відповідною особою, яка надає послуги з адміністрування, управління пенсійними активами або зберігання активів пенсійного фонду, протягом 20 робочих днів з дня виникнення підстав для припинення відповідного договору.

Порушення вимоги, передбаченої абзацом першим цієї частини є підставою для застосування заходів обмеження функціонування пенсійного фонду відповідно до статті 56 цього Закону.

Вимога абзацу першого цієї частини не застосовується у випадку припинення договору з особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду, за наявності діючих договорів про управління активами, укладених пенсійним фондом з іншими особами.

3. Засідання ради пенсійного фонду є правомочним, якщо в ньому беруть участь більше половини загальної кількості її членів.

Рішення ради пенсійного фонду приймаються більшістю голосів від загальної кількості її членів.

Член ради пенсійного фонду інформує раду пенсійного фонду щодо пов'язаності з особою щодо якої розглядається питання на засіданні ради пенсійного фонду. Рада пенсійного фонду приймає рішення про відсторонення такого члена ради пенсійного фонду від участі в прийнятті рішення з питання, що стосується пов'язаної особи такого члена ради пенсійного фонду.

У засіданнях ради пенсійного фонду мають право бути присутні представники осіб, на вимогу яких проводиться засідання ради пенсійного фонду.

На засідання ради пенсійного фонду, на яких розглядаються питання щодо результатів діяльності пенсійного фонду, обов'язково запрошуються представники адміністратора, компанії з управління активами, зберігана пенсійного фонду.

У засіданнях ради пенсійного фонду без права голосу мають право брати участь представники Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Голова ради пенсійного фонду повідомляє осіб, які мають право бути присутніми на засіданні ради пенсійного фонду відповідно до абзаців четвертого, п'ятого та шостого частини третьої цієї статті, про час та місце проведення такого засідання в день, коли приймається рішення про його проведення.

4. Протокол засідання ради фонду про прийняте нею рішення підписується головою та всіма присутніми членами ради пенсійного фонду. У разі незгоди з рішенням ради пенсійного фонду член ради пенсійного фонду має право викласти в протоколі окрему думку щодо прийнятого рішення. Копія протоколу чи витяг із протоколу засідання ради пенсійного фонду про прийняте рішення надається тим особам, яких стосується таке рішення, протягом трьох робочих днів після засідання ради пенсійного фонду,

5. Рішення ради пенсійного фонду підлягають оприлюдненню на веб-сайті пенсійного фонду (крім інформації, що є конфіденційною), в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

6. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може у передбачених нею випадках передавати

повноваження ради пенсійного фонду спеціально уповноваженому представникові, спроможному приймати термінові заходи для виправлення ситуації у пенсійному фонді відповідно до порядку, встановленого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стаття 15. Вищий орган управління недержавного пенсійного фонду

1. Вищим органом управління пенсійного фонду є збори засновників пенсійного фонду або уповноважений орган одноосібного засновника пенсійного фонду.

2. До компетенції вищого органу управління пенсійного фонду належать:

а) затвердження статуту пенсійного фонду та змін до нього;

б) призначення членів ради пенсійного фонду;

в) обрання та надання обраній особі повноважень на укладення від імені пенсійного фонду договору з призначеними членами ради пенсійного фонду про виконання обов'язків члена ради пенсійного фонду;

г) затвердження річного звіту пенсійного фонду;

ґ) заслуховування звіту ради пенсійного фонду;

д) прийняття рішення про припинення пенсійного фонду;

е) вирішення інших питань, віднесених до його виключної компетенції статутом пенсійного фонду.

3. Збори засновників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік.

Порядок формування порядку денного, скликання та проведення зборів засновників пенсійного фонду визначаються статутом пенсійного фонду.

4. Збори засновників пенсійного фонду можуть проводитись шляхом опитування, якщо такий порядок визначено статутом пенсійного фонду.

5. Збори засновників пенсійного фонду вважаються правомочними, якщо на них присутні представники більше половини загальної кількості засновників пенсійного фонду.

6. Обов'язковим питанням порядку денного зборів засновників пенсійного фонду є призначення нових членів ради пенсійного фонду замість тих, повноваження яких були припинені.

7. Учасники пенсійного фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників пенсійного фонду, мають право вимагати скликання позачергових зборів засновників пенсійного фонду та обов'язкового прийняття рішення з питань, запропонованих ними до розгляду, вищим органом управління пенсійного фонду.

Рішення з питань, запропонованих до розгляду учасниками пенсійного фонду, які становлять не менш ніж десять відсотків загальної кількості учасників пенсійного фонду, повинні бути прийняті вищим органом управління пенсійного фонду протягом сорока п'яти календарних днів з дати отримання від таких учасників пенсійного фонду відповідної вимоги про їх розгляд.

8. До пенсійних фондів з одним засновником не застосовуються положення цієї статті щодо порядку скликання, та проведення загальних зборів засновників пенсійного фонду.

Рішення уповноваженого органу одноосібного засновника пенсійного фонду з питань, що належать до компетенції вищого органу управління пенсійного фонду, оформлюється ним письмово за формою, визначеною Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Таке рішення уповноваженого органу одноосібного засновника пенсійного фонду має статус протоколу зборів засновників пенсійного фонду.

9. Рішення вищого органу управління пенсійного фонду підлягають оприлюдненню на веб-сайті пенсійного фонду (крім інформації, що є конфіденційною), в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стаття 16. Припинення недержавного пенсійного фонду

1. Припинення пенсійного фонду здійснюється виключно шляхом приєднання до іншого пенсійного фонду або ліквідації.

Порядок припинення пенсійних фондів, встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Забороняється передача майна, прав та обов'язків пенсійного фонду іншим особам, крім пенсійних фондів - правонаступників у зв'язку з припиненням пенсійного фонду шляхом приєднання.

2. Припинення пенсійного фонду здійснюється на підставі рішення:

1) вищого органу управління пенсійного фонду;

2) суду.

Рішення про припинення пенсійного фонду шляхом ліквідації може бути прийняте вищим органом управління пенсійного фонду виключно у випадку відсутності у такого пенсійного фонду зобов'язань перед учасниками.

Припинення шляхом ліквідації пенсійного фонду, у якого наявні зобов'язання перед учасниками, здійснюється за рішенням суду відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону. Особливості припинення шляхом ліквідації такого пенсійного фонду встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

У рішенні про припинення пенсійного фонду шляхом приєднання повинен бути визначений пенсійний фонд-правонаступник.

У разі припинення пенсійного фонду другого рівня, його правонаступником може бути лише пенсійний фонд другого рівня або Накопичувальний пенсійний фонд.

3. Рішенням про припинення, яке приймається вищим органом управління пенсійного фонду, призначається комісія з припинення пенсійного фонду. Рішенням про припинення, яке приймається судом, визначається порядок призначення комісії з припинення пенсійного фонду. З моменту прийняття рішення про призначення комісії з припинення пенсійного фонду до неї переходять усі повноваження ради пенсійного фонду.

Кваліфікаційні вимоги до членів комісії з припинення пенсійного фонду, а також порядок її утворення, склад, повноваження та порядок функціонування визначаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

4. Витрати на забезпечення діяльності комісії з припинення пенсійного фонду здійснюються за рахунок засновників (засновника) у порядку, визначеному вищим органом управління пенсійного фонду.

5. Комісія з припинення пенсійного фонду розробляє план припинення та погоджує його з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

6. Виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ здійснюється за умови відсутності у пенсійного фонду зобов'язань перед його учасниками в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стаття 17. Операції з пенсійними активами при припиненні недержавного пенсійного фонду шляхом приєднання

Комісія з припинення пенсійного фонду повинна завершити інвентаризацію активів та зобов'язань пенсійного фонду на дату закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів.

У разі, коли на дату закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів інвентаризація активів та зобов'язань пенсійного фонду не може бути завершена, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право продовжити строк інвентаризації за зверненням комісії з припинення пенсійного фонду.

При проведенні інвентаризації комісія з припинення пенсійного фонду залучає незалежного оцінювача для визначення справедливої вартості активів, які не перебувають в обігу на активних ринках.

Визначення суми пенсійних коштів, що належать кожному учаснику пенсійного фонду, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 22 цього Закону.

2. За результатами інвентаризації здійснюється передача активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, пенсійному фонду-правонаступнику, яка оформлюється передавальним актом.

Передача активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, пенсійному фонду-правонаступнику, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дати завершення інвентаризації.

З дати завершення інвентаризації і до закінчення передачі активів та зобов'язань операції з набуття або відчуження пенсійних активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, не проводяться та їх переоцінка не здійснюється.

3. Передавальний акт, складений комісією з припинення пенсійного фонду, затверджується рішеннями вищих органів управління пенсійного фонду, що припиняється, та пенсійного фонду-правонаступника.

4. Передавальним актом встановлюються права власності пенсійного фонду-правонаступника на всі активи, що передаються від пенсійного фонду, що припиняється, та приймаються зобов'язання пенсійним фондом-правонаступником від пенсійного фонду, що припиняється. На підставі передавального акту вносяться зміни до відповідних реєстрів, договорів та інших документів, що підтверджують право власності на активи.

5. Комісія з припинення пенсійного фонду після завершення процедури передачі активів та зобов'язань пенсійного фонду, що припиняється, подає до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, документи щодо виключення пенсійного фонду з

Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

6. Передані пенсійному фонду-правонаступнику зобов'язання перед учасниками пенсійного фонду, що припиняється, не вимагають переукладення відповідних пенсійних контрактів та договорів про виплату пенсії на визначений строк або переоформлення відповідних заяв від учасників пенсійного фонду.

7. Договори про приєднання роботодавців-вкладників до пенсійного фонду, що припиняється, переукладаються з пенсійним фондом-правонаступником.

Стаття 18. Особливості правовідносин недержавного пенсійного фонду та роботодавців-вкладників і їх працівників

1. Право участі у пенсійному фонді належить усім працівникам роботодавця-вкладника такого фонду. Роботодавець-вкладник не має права будь-яким чином обмежувати права своїх працівників на участь у пенсійному фонді.

2. Працівник роботодавця-вкладника має право прийняти рішення про сплату або відмовитися від сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власний рахунок, якщо Інше не передбачено законом.

3. Сплата або несплата пенсійних внесків працівниками роботодавця-вкладника до пенсійного фонду не може бути підставою для обмеження прав таких працівників у трудових відносинах з роботодавцем-вкладником.

4. Роботодавець-вкладник пенсійного фонду зобов'язаний сплачувати пенсійні внески на користь усіх визначених колективним договором працівників, крім тих, які подали письмові заперечення проти цього.

5. У разі припинення юридичної особи, яка є робото давцем-вкладником пенсійного фонду, обов'язки щодо сплати пенсійних внесків передаються її правонаступнику.

6. У разі якщо згідно із законом роботодавець-вкладник зобов'язаний здійснювати пенсійні внески до пенсійного фонду на користь своїх працівників, такий роботодавець-вкладник може припинити сплату пенсійних внесків до пенсійного фонду лише за умови укладення пенсійних контрактів на користь таких працівників з іншим пенсійним фондом.

7. Пенсійний фонд та роботодавець можуть укласти договір про приєднання до пенсійного фонду, предметом якого є встановлення права роботодавця на представництво у раді пенсійного фонду, порядок реалізації такого права та обов'язок роботодавця щодо регулярної сплати пенсійних внесків за пенсійним(и) контрактом(ами), укладеним(и) з пенсійним фондом на користь найманих працівників такого роботодавця відповідно до колективного договору.

8. Пенсійний фонд може укласти договір з роботодавцем про приєднання лише якщо колективний договір передбачає, що роботодавець повинен приєднатися до такого пенсійного фонду.

9. Договір про приєднання до пенсійного фонду може містити додаткові умови участі роботодавця-вкладника у формуванні інвестиційної політики пенсійного фонду.

10. Крім випадку, передбаченого частиною шостою цієї статті, роботодавець-вкладник, що уклав договір про приєднання до пенсійного фонду, має право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року, повідомивши про це раду такого пенсійного фонду, у строк протягом семи календарних днів після прийняття такого рішення.

У разі коли після закінчення строку, визначеного в абзаці першому цієї частини, роботодавець-вкладник, що уклав договір про приєднання до пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, відповідний договір припиняється.

11. Якщо інше не передбачено законом, роботодавець-вкладник, що уклав договір про приєднання до пенсійного фонду, може розірвати усі укладені ним з таким пенсійним фондом пенсійні контракти та договір про приєднання до цього пенсійного фонду, повідомивши про це своїх працівників, на користь яких він сплачував пенсійні внески, за два місяці до розірвання таких контрактів та договору про приєднання до пенсійного фонду.

Рішення роботодавця-вкладника про розірвання договору про приєднання до пенсійного фонду приймається після його узгодження з трудовим колективом та внесення відповідних змін до колективного договору.

12. У разі прийняття рішення про розірвання договору про приєднання до пенсійного фонду роботодавець-вкладник зобов'язаний сплатити пенсійні внески за раніше укладеними пенсійними контрактами, які підлягали сплаті до дня повідомлення про таке рішення.

Стаття 19. Особливості функціонування недержавних пенсійних фондів другого рівня

1. Право на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування має пенсійний фонд, який отримав відповідну ліцензію, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Пенсійний фонд, що має намір отримати ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування, повинен відповідати таким вимогам:

1) мати досвід роботи пенсійного фонду на ринку недержавного пенсійного забезпечення - не менше трьох років до дня подання заяви про отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування;

2) мати договори про обслуговування недержавного пенсійного фонду, укладені з:

адміністратором, який здійснює професійну діяльність не менше п'яти років;

зберігачем, який здійснює професійну діяльність зберігана не менше п'яти років та має розмір регулятивного капіталу не менше 500 мільйонів гривень;

компанією з управління активами, яка здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів не менше п'яти років, має власний капітал у розмірі не менше 25 мільйонів гривень та має одночасно в управлінні активи в сумі, що визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) пенсійні активи пенсійного фонду протягом останніх 12 місяців до дня подання заяви про отримання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування відповідають вимогам щодо складу активів та обмежень інвестиційної діяльності відповідно до законодавства.

3. Ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування видається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на необмежений строк.

4. Адміністратор пенсійного фонду другого рівня зобов'язаний кожного робочого дня обчислювати показник чистої вартості пенсійних активів (у тому числі чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування), чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднювати їх відповідно до статті 39 цього Закону.

5. Граничний максимальний розмір сукупних витрат пенсійного фонду другого рівня, визначених пунктами 4-8 частини першої статті 35 Закону, не

може перевищувати 3,5 відсотка середньозваженого значення чистої вартості пенсійних активів такого пенсійного фонду за рік.

У разі невиконання цієї вимоги адміністратор пенсійного фонду другого рівня зобов'язаний повідомити про це раду такого пенсійного фонду та Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, разом із поданням річних звітних даних.

Рада пенсійного фонду зобов'язана протягом п'яти робочих днів після прийняття нею рішення про вжиття заходів щодо усунення порушення вимог, визначених цією частиною, повідомити про прийняте нею рішення Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

6. У разі якщо вимога щодо розміру витрат пенсійного фонду другого рівня, визначеного частиною п'ятою цієї статті, не виконується, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, приймає рішення про заборону на укладення нових пенсійних контрактів цим пенсійним фондом з учасниками другого рівня.

7. У випадку прийняття рішення про анулювання пенсійному фонду другого рівня ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, надсилає не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення відповідне повідомлення раді пенсійного фонду другого рівня, ліцензію якого анульовано, адміністратору, особам, які здійснюють управління активами, зберігану цього пенсійного фонду, Раді Накопичувального пенсійного фонду та Пенсійному фонду України.

8. Пенсійний фонд другого рівня у разі анулювання виданої йому ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування:

1) інформує учасників другого рівня про прийняте Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, рішення у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

2) забезпечує перерахування пенсійних коштів, що належать учасникам другого рівня цього пенсійного фонду, та передачу інформації з персоніфікованого обліку пенсійного фонду щодо них до Накопичувального пенсійного фонду або за вибором учасників другого рівня - до іншого пенсійного фонду другого рівня у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і Антимонопольним комітетом України.

9. Перелік пенсійних фондів, які отримали ліцензію на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування та які включені до реєстру пенсійних фондів другого рівня, підлягає оприлюдненню в порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та на офіційному сайті Пенсійного фонду України.

Стаття 20. Адміністратор недержавного пенсійного фонду

1. Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути:

фінансова установа, яка створена у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю та надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів на підставі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

Національний банк України щодо створеного ним пенсійного фонду на підставі ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Адміністратор пенсійного фонду повинен мати та підтримувати на постійній основі власний капітал у розмірі не менш як 2,5 мільйона гривень, мати працівників відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду, які відповідають вимогам, установленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Фінансова установа, ліцензію на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів якої анульовано, продовжує виконання функцій з адміністрування недержавного пенсійного фонду до передачі системи персоніфікованого обліку іншому адміністратору.

Адміністратор пенсійного фонду не має права надавати такому пенсійному фонду інші послуги, крім послуг передбачених цим Законом, та передавати свої обов'язки перед пенсійним фондом іншим особам, крім випадків передбачених цим Законом.

Пенсійний фонд повинен користуватися послугами з адміністрування лише одного адміністратора.

2. Адміністратор пенсійного фонду не може бути пов'язаною особою з особами, що надають такому пенсійному фонду інші послуги, крім випадків, передбачених цим Законом.

Адміністрування недержавних пенсійних фондів може суміщатися лише з діяльністю з управління активами відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

3. Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору про адміністрування пенсійного фонду, який укладається з пенсійним фондом у письмовій формі.

Адміністратор діє від імені та в інтересах пенсійного фонду.

4. Істотними умовами договору про адміністрування пенсійного фонду є:

предмет договору;

права та обов'язки сторін;

застереження щодо нерозголошення інформації що є конфіденційною відповідно до закону, та відповідальність за її розголошення;

порядок звітування перед радою;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

застереження про необмежений строк дії договору;

розмір та порядок оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду;

порядок отримання інвестиційної декларації пенсійного фонду та змін до неї, відомостей про осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, копій договорів про управління активами, укладених з ними, та змін до цих документів, відомостей про зберігана, що здійснює обслуговування пенсійного фонду, копії договору про обслуговування пенсійного фонду, укладеного з ним, та змін до нього;

порядок зміни умов договору;

умови розірвання договору;

застереження, що припинення дії договору про адміністрування пенсійного фонду відбувається не раніше дати передачі системи персоніфікованого обліку новому адміністратору, окрім випадку виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ.

Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству.

5. Підставами для припинення дії договору про адміністрування пенсійного фонду є:

1) повідомлення однієї із сторін про розірвання договору;

2) невиконання або неналежне виконання умов договору та Закону;

3) анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, наданої адміністратору.

6. У разі прийняття рішення про розірвання договору про адміністрування пенсійного фонду за ініціативою однією із сторін, особа, яка прийняла таке рішення, повинна письмово повідомити про це іншу сторону із зазначенням причин прийняття такого рішення в строк, який передбачений цим договором.

7. Договір про адміністрування пенсійного фонду вважається припиненим у разі виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ.

8. Адміністратор зобов'язаний:

укладати від імені пенсійного фонду пенсійні контракти та договори про виплату пенсії на визначений строк;

вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;

забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;

надавати зберігану розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за рахунок пенсійних активів;

надавати інформацію відповідно до умов договору та цього Закону, а також інших нормативно-правових актів;

вести бухгалтерський облік, складати та подавати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів фінансову звітність, звітні дані та іншу звітність пенсійного фонду відповідним органам влади та раді пенсійного фонду;

здійснювати контроль за дотриманням граничного розміру витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів пенсійного фонду, а у разі його перевищення інформувати раду пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів після подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, річних звітних даних;

розраховувати чисту вартість активів пенсійного фонду та чисту вартість одиниці пенсійних активів;

здійснювати, відповідно до методики, встановленої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, контроль за зміною чистої вартості одиниці пенсійних активів пенсійного фонду;

виконувати інші обов'язки у випадках, передбачених законом та договором про адміністрування пенсійного фонду.

9. Виключення адміністратора пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, лише після передачі систем персоніфікованого обліку, з якими ним укладено відповідні договори, до інших адміністраторів пенсійних фондів.

Стаття 21. Вимоги до посадових осіб адміністратора недержавного пенсійного фонду

1. До складу виконавчих і контролюючих органів адміністратора можуть входити лише особи які:

1) є дієздатними;

2) відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

3) мають загальний стаж роботи не менше 5 років;

4) мають бездоганну ділову репутацію.

Ознаками відсутності бездоганної ділової репутації є:

особа в установленому законодавством порядку позбавлена права займати певні посади або займатися певною діяльністю;

особа має не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за умисні злочини, злочини у сфері господарської та службової діяльності;

особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців протягом одного року, що передує прийняттю рішення відповідним державним органом про застосування заходу впливу у вигляді відкликання/анулювання всіх ліцензій у фінансової установи (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відкликання/анулювання ліцензії) або відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації у фінансовій установі у разі встановлення порушень фінансовою установою законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (застосовується протягом п'яти років з дня прийняття рішення відповідним державним органом про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації);

особа була керівником, головним бухгалтером або власником істотної участі у фінансовій установі не менше шести місяців, якщо таку фінансову установу в цей період або протягом одного року після цього було визнано банкрутом та/або піддано процедурі примусової ліквідації (застосовується протягом 10 років з дня визнання фінансової установи банкрутом або початку процедури примусової ліквідації);

наявність інформації, що особа включена до переліку осіб, пов'язаних із терористичною діяльністю або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, в установленому законодавством порядку.

2. Посадові особи адміністратора не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від інших осіб, які надають послуги пенсійному фонду з яким укладено відповідний договір, а також від пов'язаних з ними осіб.

Стаття 22. Ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів

1. Ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійних фондів забезпечується адміністратором у порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника пенсійного фонду протягом 30 календарних днів з дня укладення першого за часом пенсійного контракту на користь такого учасника, але не пізніше дати отримання першого пенсійного внеску за цим пенсійним контрактом. У разі перерахування пенсійних коштів учасника пенсійного фонду від інших фінансових установ відповідно до вимог цього Закону адміністратор зобов'язаний відкрити індивідуальний пенсійний рахунок учасника пенсійного фонду протягом 30 календарних днів з дня укладення договору про виплату пенсій на визначений строк або Іншого документа, на підставі якого здійснюється перерахування належних такому учаснику пенсійних коштів, але не пізніше дати отримання таких коштів.

3. У системі персоніфікованого обліку індивідуальний пенсійний рахунок відкривається кожному учаснику пенсійного фонду. Для ідентифікації учасника пенсійного фонду в номері індивідуального пенсійного рахунка використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів), а у разі його відсутності використовуються серія і номер паспорта учасника пенсійного фонду чи іншого документа, визначеного Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

На індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду ведеться облік суми належних йому пенсійних коштів в одиницях пенсійних активів та гривнях виходячи з поточної чистої вартості одиниці пенсійних активів пенсійного фонду.

На індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду ведеться окремо облік коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що належить учаснику, а також може відображатися інша інформація, визначена законодавством або внутрішніми документами адміністратора.

4. Система персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду повинна містити інформацію щодо кожного учасника пенсійного фонду, вкладників пенсійного фонду, які здійснюють внески на користь учасника пенсійного фонду, інформацію про кількість одиниць пенсійних активів пенсійного фонду, чисту вартість одиниці пенсійних активів пенсійного фонду, загальну суму пенсійних коштів та іншу інформацію, визначену Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

5. Інформація з індивідуального пенсійного рахунку учасника пенсійного фонду зберігається адміністратором протягом строку дії відповідного пенсійного контракту та, якщо було укладено договір про виплату пенсії на визначений строк, протягом строку дії такого договору, а після припинення правовідносин між учасником (вкладником) пенсійного фонду та пенсійним фондом - протягом трьох років, якщо інше не передбачене законодавством.

6. На вимогу учасника пенсійного фонду адміністратор зобов'язаний надавати виписку з його індивідуального пенсійного рахунку, при цьому один раз на рік - безоплатно.

7. Сума пенсійних коштів, що належить кожному учаснику пенсійного фонду, визначається шляхом множення кількості одиниць пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, на чисту вартість одиниці пенсійних активів пенсійного фонду та відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду. Сума пенсійних коштів усіх учасників пенсійного фонду дорівнює чистій вартості активів пенсійного фонду з урахуванням похибки округлення до копійки.

8. Чиста вартість активів пенсійного фонду, кількість одиниць пенсійних активів пенсійного фонду, кількість одиниць пенсійних активів кожного учасника пенсійного фонду та чиста вартість одиниці пенсійних активів пенсійного фонду визначаються станом на кінець кожного дня.

Чиста вартість одиниці пенсійних активів на день надходження першого пенсійного внеску до пенсійного фонду встановлюється у розмірі 1 гривня.

Розрахунок чистої вартості активів пенсійного фонду здійснюється адміністратором такого пенсійного фонду з використанням інформації, що надається особами, що здійснюють управління активами, та зберігачем.

Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду відображаються в обліку пенсійного фонду на кінець робочого дня, протягом якого здійснювалися ці операції.

Стаття 23. Передача системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів

1. Передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації здійснюється у разі заміни пенсійним фондом адміністратора.

2. Адміністратор зобов'язаний забезпечити передачу в повному обсязі системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації новому адміністратору, обраному пенсійним фондом.

Передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду починається адміністратором, що передає систему персоніфікованого обліку, з дати отримання від ради пенсійного фонду повідомлення про укладення договору про адміністрування з новим адміністратором.

Адміністратор, який приймає систему персоніфікованого обліку, та адміністратор, який ЇЇ передає, повинні здійснити передачу системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду протягом трьох місяців з дати отримання такого повідомлення. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за клопотанням ради пенсійного фонду може продовжити строк передачі системи персоніфікованого обліку у випадку виявлення обґрунтованих підстав для продовження цього строку.

До передачі системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації адміністратор зобов'язаний продовжувати виконання своїх функцій.

Передача системи персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду та відповідної документації здійснюється у порядку, встановленому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стаття 24. Особливості ліцензування діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів

1. Органом ліцензування діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Рішення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів надається письмово Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, усім пенсійним фондам, з якими адміністратором укладено договори про адміністрування пенсійного фонду, протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.

Стаття 25. Вимоги до осіб, які надають агентські послуги

1. Агентські послуги надаються юридичними та фізичними особами на підставі договору про надання таких послуг, який укладається з адміністратором.

До агентських послуг належить будь-яка дозволена законодавством діяльність, спрямована на укладення пенсійних контрактів.

2. Адміністратор повинен вести реєстр осіб, які надають агентські послуги, в порядку, визначеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

3. Будь-яка особа має право надавати агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення якщо вона:

ознайомлена із законодавством з питань недержавного пенсійного забезпечення адміністратором, з яким така особа уклала договір про надання агентських послуг;

внесена адміністратором, з яким вона уклала договір про надання агентських послуг, до реєстру осіб, що надають агентські послуги.

4. Виключення з реєстру особи, яка надає агентські послуги, здійснюється адміністратором у разі закінчення строку або розірвання договору доручення про надання агентських послуг.

5. Адміністратор зобов'язаний надавати на вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, реєстр осіб, які надають агентські послуги, або виписки з такого реєстру.

6. Особи, які надають агентські послуги пенсійним фондам, несуть відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків відповідно до положень укладеного з ними договору та згідно із законом.

Стаття 26. Особи, які здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів

1. Управління активами недержавних пенсійних фондів здійснюється особами, які надають послуги з управління активами на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійному фонду, не може бути пов'язаною особою зберігана цього пенсійного фонду.

3. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійному фонду не може бути інвестиційним консультантом такого пенсійного фонду або пов'язаною особою інвестиційного консультанта такого пенсійного фонду.

4. Компанія з управління активами має право надавати послуги з управління активами створеному нею пенсійному фонду.

5. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійному фонду, не має права передавати свої обов'язки перед таким пенсійним фондом іншим особам, крім випадків передбачених цим Законом.

6. Посадові особи компанії з управління активами не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від інших осіб, які надають послуги пенсійному фонду, з яким компанією з управління активами укладено відповідний договір, а також від пов'язаних з ними осіб.

7. Вимоги до посадових осіб компанії з управління активами визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 27. Вимоги до договору про управління активами пенсійного фонду

1. Управління активами пенсійного фонду здійснюється відповідно до договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з пенсійним фондом в письмовій формі.

2. Істотними умовами договору про управління активами пенсійного фонду є:

предмет договору;

права і обов'язки сторін;

порядок звітування перед радою пенсійного фонду;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

строк дії договору;

порядок визначення та сплати винагороди за надання послуг з управління активами;

порядок отримання Інвестиційної декларації пенсійного фонду та змін до неї, відомостей про зберігана та адміністратора, що здійснюють обслуговування пенсійного фонду;

порядок зміни умов договору;

умови розірвання договору.

Договір може містити за згодою сторін інші умови, які не суперечать законодавству.

3. Підставами для припинення дії договору про управління активами пенсійного фонду є:

1) закінчення строку дії договору про управління активами пенсійного фонду;

2) повідомлення однієї із сторін про розірвання договору;

3) невиконання або неналежне виконання умов договору та Закону;

4) анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами, наданої особі, яка надає послуги з управління активами пенсійного фонду.

4. Рішення про анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління активами надається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у письмовій формі протягом трьох робочих днів всім пенсійним фондам, з якими особою, ліцензію якої анульовано, укладено договори про управління активами, а також їх адміністраторам та зберігачам і підлягає оприлюдненню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

5. У разі прийняття рішення про розірвання договору про управління активами за ініціативою однією із сторін, особа, яка прийняла таке рішення, повинна письмово повідомити про це Іншу сторону із зазначенням причин прийняття такого рішення в строк, який передбачений цим договором.

6. Договір про управління активами пенсійного фонду вважається припиненим у разі виключення пенсійного фонду з Державного реєстру фінансових установ.

Стаття 28. Вимоги до здійснення управління активами недержавного пенсійного фонду

1. Управління активами пенсійного фонду здійснюється окремо щодо активів кожного пенсійного фонду.

2. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійного фонду, зобов'язана діяти розумно і добросовісно, виходячи з необхідності забезпечення принципів надійності, ліквідності, дохідності та диверсифікації виключно в інтересах учасників пенсійного фонду, при цьому:

1) здійснювати операції щодо управління активами відповідно до вимог цього Закону, положень інвестиційної декларації пенсійного фонду та укладеного договору про управління активами пенсійного фонду;

2) дотримуватися внутрішніх правил та процедур оцінки і управління ризиками, пов'язаними з інвестуванням пенсійних активів, що відповідають вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

3) подавати щороку раді пенсійного фонду пропозиції щодо внесення змін до інвестиційної декларації пенсійного фонду (у разі необхідності);

4) подавати звітність, передбачену цим Законом.

3. У разі коли особа, що надає послуги з управління активами пенсійного фонду, надає розпорядження щодо операцій з цінними паперами пенсійного фонду торговцю цінними паперами, копія цього розпорядження протягом цього ж дня обов'язково надається зберігану такого пенсійного фонду.

4. Порядок мінімізації ризиків порушення інтересів пенсійних фондів, активи яких перебувають в управлінні особи, що надає послуги з управління активами пенсійного фонду, при здійсненні такою особою операцій з активами, які входять до складу активів відповідних пенсійних фондів та одночасно такої особи, визначається внутрішніми правилами та процедурами оцінки і управління ризиками такої особи.

Стаття 29. Обмеження діяльності осіб, які здійснюють управління активами пенсійних фондів

1. Особа, яка надає послуги з управління активами пенсійних фондів, під час провадження такої діяльності з активами пенсійного фонду не має права:

1) використовувати активи пенсійного фонду для забезпечення виконання будь-яких зобов'язань, виникнення яких не пов'язане з функціонуванням цього пенсійного фонду;

2) здійснювати за рахунок активів пенсійних фондів операції з придбання, набуття внаслідок міни активів, у тому числі цінних паперів, в які не можуть бути інвестовані пенсійні активи відповідно до цього Закону;

3) від імені пенсійного фонду надавати позику або брати позику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок активів пенсійного фонду;

4) укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження активів такого пенсійного фонду, з особами, пов'язаними з нею, з особами, які надають послуги такому пенсійному фонду, а також з іншими пенсійними фондами або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні;

5) відчужувати майно, яке їй належить, до активів пенсійного фонду;

6) інвестувати пенсійні активи з порушенням обмежень, встановлених цим Законом;

7) безоплатно відчужувати пенсійні активи.

2. Операції з цінними паперами, які входять до складу активів як пенсійного фонду так і особи, яка надає послуги з управління активами такого пенсійного фонду, здійснюються виключно із застосуваннями заходів мінімізації конфлікту інтересів та із дотриманням вимог частини другої статті 28 цього Закону.

Стаття 30. Зберігай недержавного пенсійного фонду

1. Зберігай пенсійного фонду має відповідати таким вимогам:

бути депозитарною установою, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності із зберігання активів пенсійних фондів;