Державна фіскальна служба України відповідно до звернення '...' щодо проблемних питань порядку визначення зобов'язань з єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи повідомляє. Законом України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон N 1791) виключено пункт 292-1.3 статті - 292-1 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), яким визначалося, що підставою для нарахування єдиного податку платниками четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виключення зазначеної норми з Кодексу не змінює порядок справляння єдиного податку платниками четвертої групи, оскільки порядок подання податкової звітності з єдиного податку передбачає зазначення у додатку до податкової декларації (відомостях про наявність земельних ділянок) інформації про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) (пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу).

Зауважимо, що сплата єдиного податку платниками четвертої групи здійснюється за сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292-1.1 ст. 292-1 Кодексу).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі статтею 6 Закону України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (ст. 211 Земельного кодексу України). При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. "б" частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").