Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення … щодо оподаткування спадщини і повідомляє, що відповідь надається згідно з нормами, які діяли у 2016 році.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ).

Статтею 1266 ЦКУ визначено спадкування за правом представлення.

Так, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу ІV ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, і об’єктом оподаткування якої є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 розділу ІV ПКУ, якою встановлено різні ставки для оподаткування доходу платника податку, одержаного у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Так, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується, зокрема, вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (п.п. "а" п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).