Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на виконання вимог ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розглянуло в межах своєї компетенції запит про надання індивідуальної письмової консультації щодо сплати податку на доходи з фізичних осіб з найманих працівників, бази оподаткування заробітної плати та сплати податку платником єдиного податку третьої групи в разі, якщо підприємницька діяльність здійснюється не за місцем податкової адреси, та повідомляє таке.

Взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (п.65.1 ст. 65 ПКУ).

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 розд. XIV глави 1 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Відповідно до п. 295.4 ст. 295 ПКУ сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Податкова декларація платника єдиного податку подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п.296.4 ст. 296 ПКУ).

При цьому, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Враховуючи вище вказане, платник єдиного податку третьої групи сплачує податок та подає декларацію платника єдиного податку за місцем податкової адреси.

Що стосується питання визначення бази оподаткування при нарахуванні заробітної плати найманим працівникам, слід зазначити таке.

Згідно з п.п. 164.2.1 ст. 164.2 ст. 164 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" в частині скасування утримання єдиного внеску з найманих працівників.

Крім того, Законом № 909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відс. зокрема, для доходів у вигляді заробітної плати (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників, то під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата зменшена на суми страхових внесків, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності, передбачених п. 164.6 ст. 164 ПКУ, але без зменшення на суму єдиного внеску. При цьому, доходи у вигляді заробітної плати оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Крім того, відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108 та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.