Органи Державної фіскальної служби України здійснюють свою діяльність в межах функцій, визначених статтею - 19 -1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно із п. 2 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Звертаємо увагу, що Ваш запит не містить достатньої інформації щодо умов здійснення господарських операцій за договорами про спільну діяльність, що не дає змогу встановити сутність питання. Цей випадок податкових взаємовідносин потребує додаткового аналізу документів і матеріалів, що дозволить ідентифікувати норму законодавства, яка викликає податкові труднощі при нарахуванні та сплаті податків, отже, ГУ ДФС у м. Києві надає податкову консультацію виходячи із загальних вимог діючого законодавства.

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-IV (далі - ЦКУ).

Згідно ст. 1130 ЦКУ за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1131 ЦКУ).

Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.