Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись пп.14.1.172 п.14.1 ст. 14, ст.- 19-1 та ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі –Кодекс), розглянуло звернення щодо оподаткування спадщини, та в межах компетенції повідомляє. Закон України від 22 вересня 2011 року №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі – Закон №3773) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в’їзду в Україну та виїзду з України.

Іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (пп.6 п.1 ст. 1 Закону №3773).

Статтею 5 Закону №3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства, отримують посвідку на тимчасове (постійне) проживання.

Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пп.17 п.1 ст. 1 Закону №3773), тобто, є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.

Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.122 п.14.1 ст. 14 Кодексу нерезидентами є фізичні особи, які не є резидентами України.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп.14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 162 якого передбачено, що платниками податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) відповідно до ст. 163 Кодексу є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (пп.164.2.10 п.164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Підпунктом 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу встановлено, що для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16-1підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).