Головне управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області розглянуло лист товариства "…." про надання податкової консультації щодо оподаткування податком на додану вартість операцій, здійснених на підставі договору суперфіцію, та повідомляє наступне.

Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) визначено Главою 16-1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі – Земельний кодекс) та главою 34 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (далі – Цивільний кодекс).

Статтею - 102-1 Земельного кодексу визначені підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою, зокрема для забудови, а саме право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу.

Згідно з пунктом 5 статті - 102-1 Земельного кодексу укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою, зокрема, для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу та з урахуванням вимог Земельного кодексу.

Відповідно до статті 413 Цивільного кодексу власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Таким чином, об'єктом суперфіція є лише право користування земельною ділянкою для будівництва певних видів споруд чи будівель.

Відповідно до абзацу першого підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 Кодексу).

Згідно із підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже, якщо здійснюється операція з поставки (продажу, передачі) земельної ділянки як окремого об'єкта, то така операція з відчуження звільняється від оподаткування ПДВ.

Враховуючи, що договір суперфіцію не передбачає передачі права власності на земельну ділянку, та при цьому відчужується не земельна ділянка, а лише право користування нею, то операція з передачі земельної ділянки власником землекористувачу за договором суперфіцію не вважається постачанням товару (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу) та не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Стосовно оподаткування податком на додану вартість операцій по отриманню оплати за користування земельною ділянкою за договором суперфіцію повідомляємо, що статтею 414 Цивільного кодексу передбачено, що власник земельної ділянки має право на отримання плати за користування його земельною ділянкою землекористувачем (суперфіціарієм).