1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
28.08.2019 N 4085/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності отримання ліцензії на право зберігання пального, та надає відповідь на порушене у зверненні питання.
Товариство провадить господарську діяльність з перевезення пального. У процесі перевезення судна, навантажені пальним, певний час можуть знаходитися на стоянці.
Для перевезення Товариство використовує як самохідні судна, так і баржі.
Перевезення здійснюється на підставі заявок замовника, який і є власником пального.
В процесі перевезення Товариство вправі перевантажувати пальне, отримане для перевезення, з одного транспортного засобу в інший з метою оптимального використання судного флоту. У той же час, договором перевезення прямо передбачено обов'язок перевізника повідомляти власника вантажу про намір перевантажити пальне у інший транспортний засіб з метою забезпечення своєчасного оформлення акцизної накладної.
У зв'язку з особливостями перевезення, судна, завантажені пальним, певний час можуть знаходитися на стоянці - як в порту, так і на рейді. При цьому, точний час стоянки не відомий і залежить від багатьох факторів: погодних умов, вказівок замовника перевезення, часу проведення операцій зі заправки судна, часу і можливості проведення навантажувальних / розвантажувальних операцій, тощо.
Плата за послуги з перевезення нараховується за перевезення кожної окремої партії пального.
Товариство не нараховує своїм контрагентам жодної плати за зберігання пального під час стоянки суден на рейді чи в порту. Також час стоянки суден з пальним не впливає на розмір плати за перевезення.
Товариство запитує:
Чи зобов'язане підприємство отримувати ліцензію на право зберігання пального у зв'язку зі здійсненням діяльності з перевезення пального суднами, якщо у процесі перевезення виникає необхідність тимчасової стоянки завантажених суден? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2019 року.
Статтею 1 Закону N 481 визначено, що:
місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Статтею 15 Закону N 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Законом N 481 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

................
Перейти до повного тексту