Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства і в межах компетенції повідомляє таке.

Товариство проінформувало, що для забезпечення потреб своєї господарської діяльності має в власності для короткострокового зберігання та безпосередньої заправки власного та орендованого автомобільного транспорту два паливозаправника та цистерну-причеп, загальний обсяг всіх ємностей транспортних засобів складає 27742 л. та запитує:

1) Чи потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального, що використовується для власних потреб, за відсутності у суб’єкта господарювання власного та/або орендованого стаціонарного об’єкту (цистерни/ємності) для зберігання пального, а наявні лише пересувні ємності (цистерни)?

2) Чи потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального, що використовується для власних потреб, у разі короткотермінового зберігання пального (1 - 5 календарних днів) у пересувних ( не стаціонарних) ємностях (цистернах)?

3) Чи потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального, що використовується для власних потреб, обсягах до 30 куб.м. у пересувних (не стаціонарних) ємностях (цистернах)?

4) Які документи разом з заявою на отримання ліцензії на право зберігання пального необхідно подати, для отримання відповідної ліцензії, суб’єкту господарювання за відсутності у нього стаціонарний об’єктів (цистерн/ємностей) для зберігання пального, а наявні лише пересувні ємності (цистерни)?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування зберігання пального.

Зазначені зміни набирали чинність з 1 липня 2019 року.

Статтею 1 Закону N 481 визначено, що:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону N 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;