Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування внаслідок прощення платнику податку на прибуток банками (кредиторами) боргу (частини боргу) на умовах плану реструктуризації, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до пп. 1, 7 п. 2 ст. 25 Закону України від 14 червня 2016 року N 1414-VIII "Про фінансову реструктуризацію" (далі - Закон) план реструктуризації може передбачати реструктуризацію грошових зобов'язань та/або господарської діяльності боржника шляхом:

внесення змін до кредитних договорів, у тому числі погашення заборгованості окремими траншами (розстрочки), перегляд строків погашення, зміна валюти виконання зобов'язання, розміру процентних ставок, у тому числі встановлення їх на рівні, нижчому собівартості залучення коштів, та повне зупинення нарахування процентів чи інших умов, пов'язаних з відповідним кредитним договором або забезпеченням за таким кредитним договором;

прощення частини боргу.

Особливості оподаткування окремих операцій, пов'язаних з проведенням процедури фінансової реструктуризації згідно з цим Законом, встановлюються Податковим кодексомУкраїни (п. 1 ст. 28 Закону).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені положеннями Кодексу.

Пунктом 39 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток підприємств:

1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов'язань відповідно до положень п. 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу та закону щодо фінансової реструктуризації;

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв'язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов'язань відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової ресіруктуризації, або плану санації, і затвердженого згідно із ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами п. 139.3 ст. 139 цього Кодексу;

2) збільшує фінансовий результат до оподаткування:

на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв'язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;