Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни від 2 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянула звернення АТ, в якому зазначено, що підприємство придбає дизельне паливо виключно для власного споживання та запитує наступне.

Чи вважається роздрібною торгівлею пальним, у розумінні статті 1 Закону N 481/95-ВР, зберігання і відпуск палива між власними структурними підрозділами товариства, без отримання грошової компенсації і без переходу права власності на нього?

Чи зобов'язано товариство отримувати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, якщо дизельне паливо придбається та використовується їм виключно для власного споживання?

В разі необхідності отримання товариством ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, чи зобов'язано товариство встановлювати реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій) на кожному місці зберігання?

Ліцензування оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального запроваджено з 01.07.2019 року відповідно Закону України від 19 грудня 1995 року " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" N 481/95-ВР (із змінами і доповненнями) (далі - Закон N 481).

У статтею 1 Закону N 481 зазначено, що роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Так, згідно статті 1 Закону N 481, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.