Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України розглянула запит ТОВ (далі - Товариство) щодо ліцензій на роздрібну торгівлю, зберігання пального та в межах компетенції повідомляє таке.

Товариство зазначило, що в процесі провадження своєї господарської діяльності в цілому протягом календарного року закуповує більше ніж 1000 кубічних метрів пального виключно для потреб власного споживання - пальне використовується в технологічному процесі виробництва та для заправлення власного та орендованого автотранспорту із застосуванням паливно-роздавальних колонок з декількох ємностей (загальна місткість ємностей не перевищує 200 кубічних метрів). Із зазначеного складу пального підприємство не здійснює реалізацію пального іншим особам та не надає послуг по зберіганню. У Товариства не передбачено видів діяльності щодо роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, доходи від зазначеної діяльності відсутні, реєстратори розрахункових операцій також відсутні.

Враховуючи, що загальний об'єм пального, що закуповується Товариством в цілому протягом календарного року, складає більше, ніж 1000 кубічних метрів, місця зберігання пального Товариства підпадають під визначення акцизний склад, а Товариство вважається розпорядником акцизного складу в розумінні Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та особою, яка реалізує пальне в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

На підставі поданої заяви від 25.06.2019 року, Товариство зареєстровано у Реєстрі платників акцизного, податку з реалізації пального або спирту етилового.

Враховуючи той факт, що операції з використання пального для потреб власного споживання вважаються реалізацією пального, Товариство запитує чи підлягає товариство під ліцензування роздрібної торгівлі пальним або потрібно отримати тільки ліцензію на зберігання пального та чи потрібно вносити зміни щодо торгівлі/зберігання пального до затверджених видів діяльності товариства.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами) (далі - Закон N 481) місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону N 481 Товариству необхідно отримати відповідну ліцензію.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено статтею 15 Закону N 481.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;