Державна фіскальна служба України розглянула звернення організації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію з питань оподаткування діяльності та порядку проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються лісопильним та стругальним виробництвом, надають послуги у лісовому господарстві та оптовій торгівлі деревиною (далі - деревообробна галузь).

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 131 Кодексу платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім неприбуткових підприємств, установ та організацій (визначені пунктом 133.4 статті 133 Кодексу) та суб'єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (визначені главою 1 розділу XIV Кодексу).

Підприємства деревообробної галузі оподатковуються податком на прибуток підприємств на загальних підставах.

Так, відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць по господарських операціях з розпилювання деревини для власних потреб, без мети отримання прибутку. Такі операції відображаються у складі фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток підприємств розраховується наростаючим підсумком.

Порядок заповнення декларації з податку на прибуток підприємств, за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. N 897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за N 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. N 467).

Згідно з пунктом 46.2 статті 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу. Фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною.

Загальні вимоги до фінансової звітності визначено статтею 11 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами, внесеними Законом України від 5 жовтня 2017 року N 2164-VIII.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відс., 7 відс. бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами "а" - "е" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (підпункт 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 Кодексу.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267.

Відповідно до пунктів 203.1 і 203.2 статті 203 Кодексу податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Кодексу для подання податкової декларації з ПДВ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289.

Крім цього слід зазначити, що згідно з пунктом 58 підрозділу 2 Кодексу контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ на термін до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені, визначених пунктом 129.5 статті 129 Кодексу, при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТ ЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорїї 8419 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві.

Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2017 року N 775.

У разі нецільового використання устаткування та обладнання, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному пунктом 58 підрозділу 2 Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов'язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов'язання.

Фізична особа, яка має намір здійснювати підприємницьку діяльність повинна зареєструватися як підприємець в органах державної реєстрації згідно з вимогами Закону України від 15 березня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та стати на податковий облік у контролюючих органах відповідно до вимог Кодексу.

В подальшому фізична особа - підприємець обирає систему оподаткування за якою буде здійснювати діяльність.

Кодексом не встановлено особливостей оподаткування доходів, отриманих фізичними особами - підприємцями, які працюють у деревообробній галузі.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (загальна система) встановлений статтею 177 Кодексу.

Одночасно, за результатами звітного податкового року такі фізичні особи - підприємці самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відс. чистого оподатковуваного доходу та відображають в річній податковій декларації.

Ставка збору складає 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункту 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в пункту 167.1 статті 167 Кодексу (18 відс.) (пункту 177.1 статті 177 Кодексу).

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.