Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) і в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що для забезпечення заправлення пальним закуповує та зберігає дизельне паливо на своїй території у декількох відокремлених складах, з яких здійснюється заправлення транспортного засобу. Місткість кожної з ємностей для зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, проте загальна кількість усіх таких ємностей, розташованих на території підприємства 200 кубічних метрів. Протягом календарного року загальний об'єм пального, що закуповується Товариством в середньому складає 350 кубічних метрів. Товариство не здійснює реалізацію пального іншим особам та не надає послуг по зберіганню.

Товариство запитує, чи вважатимуться за вищеописаних умов в розумінні Закону N 2628 операції з використання пального виключно для потреб власного споживання реалізацією пального, місця зберігання пального акцизними складами та чи буде Товариство вважатися розпорядником акцизного складу і чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на таку діяльність.

Законом України N 2628 внесено зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності 1 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481, зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Зокрема, ст. 15 Закону N 481 встановлено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на зберігання пального визначено ст. 15 Закону N 481.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик, а місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно зі ст. 15 Закону N 481 зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований обєкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності;

акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.