Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (в редакції з 01.07.2019 р., далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, з урахуванням змін, внесених до Кодексу та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зверненні Товариство поінформувало, що є юридичною особою за законодавством України, яка зареєстрована платником акцизного податку на паливо та здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою смарт-карт на пальне. Фактично передача пального постачальниками здійснюється безпосередньо покупцям шляхом заправки транспортних засобів покупця за умови пред'явлення смарт-карти, без проміжної передачі пального Товариством, однак юридично факт отримання пального Товариством та подальшої його передачі покупцям фіксується у видаткових накладних.

По факту, Товариство фізичну передачу (відпуск, відвантаження) пального з акцизного складу не здійснює та немає потреби у власних автозаправних станціях, місцях зберігання пального та інших об'єктах, які можуть розцінюватись як акцизний склад, виходячи із специфіки постачання. Відпуск пального здійснюється безпосередньо покупцям шляхом заправки транспортних засобів на автозаправних станціях постачальника.

З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Що розуміється під поняттям "фізична передача пального"?

2. Чи вважається Товариство платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 та пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції з 01.07.2019 р.?

3. Чи відноситься Товариство до розпорядників акцизного складу? Чи потрібно Товариству реєструвати акцизний склад, якщо фактично відпуск здійснюється з автозаправних станцій постачальника? Якщо так, то що саме реєструвати Товариству в якості акцизного складу та як здійснити таку реєстрацію?

4. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на оптову торгівлю пальним? До якого органу звертатись із заявою про отримання ліцензії на оптову торгівлю пальним?

Щодо питання 1, 2

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.1411п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу.

Реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, всі операції з фізичної передачі пального, крім (відпуску, відвантаження) пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) та при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу, будуть вважатися реалізацією пального та суб'єкт господарювання, який здійснюватиме такі операції вважатиметься платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Щодо питання 3

Законом України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) передбачено ряд змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро- горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Кодексом передбачено, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу платники податку зобов'язані з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.

Слід зазначити, що з 01.07.2019 р. вводиться в дію Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у відповідності до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 р. N 408( далі - Порядок N 408).