Державна фіскальна служба України розглянула звернення Товариства щодо ліцензування зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що в процесі провадження господарської діяльності використовує власні та орендовані автотранспортні засоби. Товариство планує закуповувати пальне, зберігати його на одному із складів та в подальшому використовувати у власній господарській діяльності. При цьому загальна площа ємностей буде складати 30 кубічних метрів, обсяг пального, який планується закупляти протягом календарного року становить 120 кубічних метрів.

Товариство цікавить питання чи потрібно йому отримати ліцензію, як суб'єкту господарювання, що зберігає пальне? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексуУкраїни та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: