Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення строку корисного використання (експлуатації) основного засобу для нарахування амортизації у податковому обліку у разі перебування об'єкта основних засобів на капітальному ремонті, модернізації, добудові, дообладнанні, реконструкції в межах одного місяця, та керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

З питання нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку у випадку, якщо такі основні засоби знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції, Міністерством фінансів України надано роз'яснення листом від 22.04.2019 р. N 11210-09-63/11170.

Параграфом 55 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 "Основні засоби" (далі - МСБО16) передбачено, що "амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Отже, амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Проте, згідно з використаними методами амортизації, амортизаційні відрахування можуть дорівнювати нулю, якщо немає виробництва".

При цьому відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 Кодексу.