Правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс). Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема розділом VI Кодексу визначено перелік платників, об'єкти та базу оподаткування, підакцизні товари та ставки, умови нарахування та сплати акцизного податку.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття підакцизні товари (продукція) визначено п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким підакцизні товари - товари за кодами згідно з УКТЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Ставки акцизного податку встановлено п. 215.3, зокрема підпунктом 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу визначено ставку акцизного податку для пального.

В розумінні п.п. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу особа, яка реалізує пальне, є платниками акцизного податку. Така особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального.

Разом з тим, згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (у редакції викладеній зі змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі – Закон № 1797) реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.