Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула лист про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та повідомляє таке.

Товариство повідомило, що випускає та реалізує широкий спектр коксохімічної продукції, яка виробляється з коксового газу, що виділяється під час коксування вугілля, зокрема, це бензол сирий кам'яновугільний.

Крім того, Товариство для забезпечення робочого процесу на підприємстві закуповує у офіційних постачальників різні види пального, дизельне паливо та використовує його у власній діяльності.

У зв'язку з цим, Товариство запитує:

Чи вірним є твердження, що для визначення відповідності приміщення або території поняттю акцизного складу обсяг палива, що отримується протягом календарного року слід розраховувати за кожним кодом УКТ ЗЕД окремо, обсяг резервуарів слід розраховувати за кожним місцем зберігання та кожним кодом УКТ ЗЕД окремо і у разі якщо по окремому коду УКТ ЗЕД обсяги отриманого пального не перевищують 1000 кубічних метрів, а розмір резервуарів не перевищує 200 кубічних метрів та використання такого палива є виключно для власних потреб, то підприємство не зобов'язане реєструвати акцизний склад і не є розпорядником такого акцизного складу?

Чи вірно, що для визначення загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, відповідно до пп. 14.1.6 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не враховуються резервуари, які виведені з експлуатації, законсервовані і не використовуються підприємством фактично для накопичення/зберігання палива та такі резервуари не підлягають обладнанню витратомірами-лічильниками?

Чи має право Товариство з урахуванням норм пп. 231.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу не обладнувати резервуари витратомірами-лічильниками у разі використання складів виключно для зберігання та реалізації пального, отриманого у власному виробничому процесі?

Чи передбачена можливість складання зведеної акцизної накладної не пізніше останнього для кожного місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі, якщо підприємство придбаває паливо відповідно коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і використовує його виключно у власній господарській діяльності, а також виробляє бензол сирий кам'яновугільний, який підлягає переробці або може бути реалізований згідно контрактів з покупцями?

Який вид ліцензії та на підставі яких документів необхідно отримати підприємству у разі, якщо на підприємстві виробляється, зберігається, переробляється та реалізується бензол сирий кам'яновугільний та придбавається, зберігається пальне, яке використовується у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 14.1.6. Закону N 2628 акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення) розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро- горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує паливо виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Згідно з п. 1 ст. 230 Кодексу акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Зазначене питання регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року N 891"Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку" (далі - Порядок).

Вказаний Порядок визначає процедуру створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) електронними засобами зв'язку.

Відповідно до пп. 1 п. 2 Порядку витратомір-лічильник законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Пунктом 128-1.1 ст. 128-1Кодексу передбачена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах, а саме:

необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний кубічний метр об'єму резервуарів, на яких не встановлено витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників, але не менше 15000 гривень.