Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула лист про надання податкової консультації з питань практичного застосування окремих норма Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та повідомляє таке.

Товариство повідомило, що купує скраплений газ в балонах у постачальників на території України, які є платниками акцизного податку, та реалізує його в тих самих балонах кінцевим оптовим споживачам, тобто здійснює виключно оптову реалізацію пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки:

здійснює переміщення скрапленого газу в балонах покупцям власними транспортними засобами;

на всіх приміщеннях та територіях загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання скрапленого газу в балонах перевищує 200 кубічних метрів;

отримує протягом календарного року скраплений газ в балонах в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів;

є платником акцизного податку.

Крім того, Товариство в 2019 році планує отримати скраплений газ в балонах 36000 кубічних метрів.

У зв'язку з цим, Товариство запитує:

1. Чи вважатимуться з 01.07.2019 р. за вищезазначених умов в розумінні норм Закону N 2628 місця зберігання скрапленого газу в балонах Товариства акцизними складами?

2. Чи буде з 01.07.2019 р. Товариство вважатися розпорядником акцизного складу?

З. Чи потрібно буде Товариство реєструватися в системі електронного адміністрування реалізації пального, проводити інвентаризацію обсягів залишків пального (скрапленого газу в балонах) та надавати в визначений термін Акт інвентаризації обсягів залишку пального (скрапленого газу в балонах) до контролюючого органу?

4. Чи повинно Товариство відповідно до ст. 230 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) реєструвати акцизні склади?

5. Чи повинно Товариство для здійснення діяльності по реалізації скрапленого газу в балонах отримувати ліцензію?

6. Чи повинно Товариство відповідно до ст. 230 Кодексу встановлювати витратоміри-лічильники у всіх приміщеннях та територіях відпуску скрапленого газу природного виключно у тарі виробника без зміни розфасовки?

До питання 1 та 2:

Законом України N 2628 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до підпункту 14.1.6 Кодексу (зі змінами) акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.224. пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Враховуючи викладене вище та той факт, що Товариство отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (відповідна інформація зазначена Товариством в листі), місця зберігання пального Товариства підпадають під визначення акцизний склад, а Товариство вважається розпорядником акцизного складу в розумінні Закону N 2628 та Кодексу.