Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни розглянула лист щодо ліцензування виробництва пального та в межах компетенції повідомляє.

Товариство цікавить питання чи обов'язково здобувану ліцензії на право виробництва пального мати власну акредитовану лабораторію з визначення показників якості пального, чи достатньо надати належним чином засвідчену копію документу про акредитацію лабораторії, з якою виробник має укладений договір про надання послуг з лабораторних досліджень зразків виробленого пального? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Частиною сьомою статті 3 Закону N 481 (із змінами, внесеними згідно із Законом N 2628) визначено, що для отримання ліцензії на право виробництва пального разом із заявою додатково подається, серед іншого, документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом.

Надання копії документу про акредитацію лабораторії, з якою виробник має укладений договір про надання послуг з лабораторних досліджень зразків виробленого пального Законом N 481 не передбачено.

Згідно з статтею 3 Закону N 481 вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Відповідно до частини третьої статті 5 Господарського кодексуУкраїни суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.