Державна фіскальна служба України розглянула звернення ПАТ (далі - Підприємство) щодо надання податкової консультації стосовно застосування з 01 липня 2019 року норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні Підприємство зазначає, що має відокремлені структурні підрозділи, які не є юридичними особами, мають свої склади, цеха та інше, де може зберігатись пальне, що використовується для власного споживання.

Відповідно пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", змінюється визначення термінів "реалізація пального", "акцизний склад".

Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж підпункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - це, зокрема суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до абзацу третього пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під акцизним складом розуміються, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

При цьому відповідно до абзацу шостого цього ж підпункту не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, у разі якщо, операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального відбуваються з центрального складу Підприємства (у разі, якщо він буде акцизним складом) до складів відокремлених підрозділів (у разі, якщо вони будуть акцизними складами), то такі операції з 01 липня 2019 року належать до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а Підприємство буде платником акцизного податку відповідно пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.