Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, надіслане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство повідомило, що є податковим агентом з туристичного збору (далі - Збір) та просить надати податкову консультацію з питань справляння Збору: чи можливо застосовувати встановлений постановою Правління Національного банку України від 15.03.2018 р. N 25 "Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів" (далі - Постанова НБУ N 25) порядок заокруглення суми Збору у випадку відсутності монет дрібного номіналу; чи потрібно у випадку заокруглення Збору виділяти у касовому ордері суму заокруглення окремим рядком; яка сума Збору підлягає перерахуванню податковим агентом до бюджету у разі сплати Збору платником з застосуванням заокруглення.

Порядок сплати збору регламентується пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Кодексу, яким визначено, що податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до цього Кодексу та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (пп. 268.6.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу).

Отже, у податкового агента як суб'єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов'язань має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником туристичного збору.