Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (далі - Податок, Джерело), керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство вказало, що має відокремлені структурні підрозділи та поінформувало, що як платник Податку, здійснює у тому числі викиди двоокису вуглецю (далі - Двоокис).

Товариство, посилаючись на п. 242.4. ст. 242 Кодексу, запитує про порядок виконання зменшення бази (об'єкта) оподаткування Податком у частині викидів Двоокису та правомірність застосування вказаної норми до бази оподаткування Податком для обсягу викидів Двоокису кожним відокремленим структурним підрозділом.

Оскільки п. 240.1 ст. 240 Кодексу платниками Податку визнаються суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, то не вбачається підстав поширення норми п. 242.4. ст. 242 Кодексу на відокремлені структурні підрозділи або окремі Джерела.

Кодекс покладає на платника Податку, який здійснює викиди Двоокису, обов'язок зареєструватися платником такого податку у податковому періоді, у якому досягнуто перевищення граничної величини викидів Двоокису у розмірі 500 тонн на рік (далі - Гранична величина), а також декларувати та сплачувати податкові зобов'язання з Податку за викиди Двоокису за обсяги, що вже перевищують Граничну величину (абз. другий п. 240.7. ст. 240 Кодексу).