Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток посередницьких послуг та послуг з організації та проведення семінарів, наданих нерезиденту, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість посередницьких послуг та послуг з організації та проведення семінарів, наданих нерезиденту

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання, зокрема:

є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті.

Крім цього, місцем постачання послуг є місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів (підпункт 186.2.3 пункту 186.2 статті 186 Кодексу).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Якщо резидент - платник ПДВ надає послуги нерезиденту, зазначені у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, то операція з постачання таких послуг не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб'єкт господарювання (у даному випадку територія, що знаходиться за межами митної території України).

Водночас посередницькі послуги з укладання угоди з нерезидентом на проведення навчальних семінарів за межами митної території України не підпадають під перелік послуг, які зазначені у пункті 186.3 статті 186 Кодексу, а тому місце постачання цих послуг визначається відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу та є місцем реєстрації їх постачальника, тобто митна територія України.

Отже, операції с постачання таких послуг є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

При цьому, операції з постачання послуг з проведення навчальних семінарів, що надаються нерезидентом нерезиденту за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Щодо порядку оподаткування податком на прибуток посередницьких послуг та послуг з організації та проведення семінарів, наданих нерезиденту

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Кодексу встановлено, що платник податку на прибуток, що формує різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 Кодексу), придбаних у, зокрема, нерезидентів (у тому числі пов'язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу.