Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з продажу електронних проїзних документів на проїзд у міському пасажирському транспорті із застосуванням автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі - Система) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Харківською міською радою та ТОВ "ФК "Платіжний центр" (далі - Інвестор) укладено інвестиційний договір, відповідно до якого Інвестор здійснює реалізацію проекту та забезпечує функціонування системи "Електронний квиток", а саме:

випуск засобів оплати для проїзду в міському транспорті;

організація здійснення приймання від фізичних та юридичних осіб платежів за користування послугами проїзду в міському транспорті;

перерахування перевізникам отриманих від фізичних та юридичних осіб платежів за користування послугами проїзду в міському транспорті.

Згідно зі статтею 28 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97 "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Відповідно до статті 1 Закону України 29 червня 2004 року N 1914-IV "Про міський електричний транспорт" (далі - Закон N 1914) ПТКС - програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка.

Електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в ПТКС дає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Замовники транспортних послуг (замовники) - місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги; юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Пунктом 1 статті 1 Закону N 1914 визначено, що міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів.

Перевізник - юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги те, що послуга із перевезення надається пасажиру самим перевізником, слід враховувати, що проїзний документ (квиток, у тому числі електронний) є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу продажу проїзних документів, та не може бути підставою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту в особи, яка лише надає послуги, пов'язані з продажем таких проїзних документів та перерахуванням плати за них до перевізника (агентства чи агента, фінансової установи, оператора ПТКС).

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ з вартості послуг з перевезення визначаються суб'єктом господарювання, який є перевізником (надає послуги перевезення). При цьому якщо таким перевізником надаються послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які затверджено уповноваженим органом, операції з постачання таких послуг звільняються від оподаткування ПДВ.