Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Товариство) щодо зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що в процесі провадження своєї господарської діяльності використовує дизельне паливо разом з природним газом для додаткового нагріву печей. З урахуванням безперебійної роботи печей Товариство закуповує дизельне пальне і використовує його неперервно. Пальне відразу надходить до дизельних установок і в подальшому задіяне в технологічному процесі. Товариство не здійснює реалізацію та зберігання пального іншим особам господарської діяльності.

При цьому, на таких складах у підприємства відсутні ємності для зберігання пального, які б за об’ємом перевищували 200 кубічних метрів кожна, і загальна місткість усіх таких ємностей, розташованих на усіх складах на території Товариства, також не перевищує 200 кубічних метрів. Але обсяг пального, що протягом календарного року закуповує Товариство для власних виробничих потреб, в цілому протягом календарного року, складає більше ніж 1000 кубічних метрів.

З урахуванням викладеного Товариство цікавлять наступні питання:

1. Чи вважатимуться за вищеописаних умов в розумінні норм Закону N 2628 місця зберігання пального Товариства акцизними складами та чи буде Товариство вважатися розпорядником акцизного складу?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до підпункту 14.1.6 Кодексу (зі змінами) акцизний склад - це: б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;