Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула запит Акціонерного товариства (далі - Товариство) щодо застосування норм Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) та в межах компетенції повідомляє таке.

У запиті Товариство поінформувало, що філії Товариства, в процесі провадження своєї господарської діяльності, використовують власні та орендовані автотранспортні засоби, для заправки яких закуповують пальне та зберігають його на власній території у декількох відокремлених та віддалених один від одного стаціонарних резервуарах для зберігання пального, які за об'ємом не перевищують 200 кубічних метрів кожна. Загальна місткість усіх таких складів, розташованих на територіях кожної окремої філії Товариства, складає більше ніж 200 кубічних метрів.

Загальний обсяг пального, що закуповується кожною окремою філією Товариства в цілому протягом календарного року, складає більш, ніж 1000 кубічних метрів.

На балансі філій Товариства також обліковуються транспортні засоби (технологічні автомобільні паливозаправники), на яких переміщується та зберігається пальне, проводиться заправка пальним власної та орендованої техніки, що задіяна на території філій Товариства виключно для власних потреб.

З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати інформацію чи необхідно з 01.07.2019 р. за вищеописаних умов в розумінні норм Закону N 2628 Товариству реєструватися розпорядником акцизного складу, в тому числі пересувного, зокрема при зберіганні і переміщення мастил та/або оливи, платником акцизного податку та чи необхідно проходити паспортизацію ємностей технологічних автомобільних паливозаправників, що отримують пальне на території філії Товариства зі власних стаціонарних резервуарів з метою зберігання пального.

Так, з 01.07.2019 р. будуть застосовуватись наступні норми Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.224. пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Стосовно віднесення мастил або оливи до пального слід зазначити, що згідно з пп. 14.1.1411п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.