Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства щодо необхідності реєстрації Підприємства платником акцизного податку при здійсненні операцій з реалізації пального з використанням талонів і смарт-карток (паливних карток) і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство зазначає, що має намір укласти договір підряду, згідно з яким зобов'язується забезпечити з 01 липня 2019 року підрядника паливно-мастильними матеріалами, шляхом придбання та передачі підряднику паливних карток, для надання ним послуги перевезення працівників. Підприємство планує передати паливні картки підряднику з оформленням відповідної довіреності на їх використання. Постачання паливно- мастильних матеріалів буде здійснюватися безпосередньо постачальником на точках обслуговування довіреній особі покупця. Також, Підприємство зазначає, що не здійснює операцій з фізичного відпуску (відвантаження) пального, та не є платником акцизного податку або розпорядником акцизного складу, а приміщення Підприємства не підпадають під критерії пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у редакції від 01 липня 2019 для приміщень, що будуть визнані акцизними складами.

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628), змінюється визначення терміну "реалізація пального".

Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Як зазначається у звернені, Підприємство має намір укласти договір підряду, згідно з яким зобов'язується забезпечити підрядника паливом, шляхом придбання та передачі підряднику паливних карток, для надання ним послуги перевезення працівників. Підприємство планує передати паливні картки підряднику з оформленням відповідної довіреності на їх використання.

Відносини на умовах договору підряду на виконання робіт (надання послуг) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника - Підприємства), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (в данному випадку - довіреність, оформлена на підрядника, щодо використання паливних карток). При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.