Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит на отримання податкової консультації Товариства щодо реалізації пального у вигляді талонів і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у запиті, діяльність Товариства пов'язана з придбанням та подальшою реалізацією паливно-мастильних матеріалів у вигляді талонів на заправку даним видом палива, емітентом випуску яких не являється. Товариство являється платником акцизного податку.

Слід зазначити, що інформації, наведеної у зверненні, недостатньо для того, щоб зрозуміти, чи Товариство здійснює операції з фізичного відпуску (відвантаження) пального чи лише операції з купівлі-продажу талонів на пальне, за якими кінцевий відпуск пального відбувається через мережу автозаправних станцій (далі - мережа АЗС), які належать іншим суб'єктам господарювання, при цьому постачання пального на мережу АЗС здійснюється підприємством емітентом талонів відповідно до укладених договорів поставки пального на мережу АЗС.

До звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема укладених договорів з постачальниками талонів на пальне, пального на мережу АЗС з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

1. Чи зобов 'язане Товариство при здійсненні господарської діяльності з придбання та подальшої реалізації пального у вигляді талонів, емітентом випуску яких не являється, отримувати ліцензію на право здійснення даного виду діяльності?

У розділі 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. N 281/171/578/155 (далі - Інструкція N 281) зазначено, що талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Форму, зміст і ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п. 10.3.3.1 Інструкції N 281).

Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою N 17-НП. (п. 10.3.3.1 Інструкції N281).

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (у редакції, яка діє з 01.07.2019 р.) реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Отже, у разі реалізації пального у розумінні Кодексу, суб'єкту господарювання необхідно отримати ліцензії на оптову або роздрібну торгівлю пальним.

2. Чи зобов'язане Товариство реєструвати місця оптової або роздрібної торгівлі пальним або місця зберігання пального?

3. Починаючи з якого періоду Товариство повинно буде мати ліцензію на право реалізації пального у вигляді талонів?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону N 481 роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Також відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону N 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

4. Яким саме органом державної влади здійснюється видача ліцензії на операції з виробництва, оптової й роздрібної торгівлі, а також зберігання пального?

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.