Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни, розглянула Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань здійснення підприємницької діяльності та з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні, повідомляє таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 розд. I ПКУ).

Відповідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого пп. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

На сьогодні особливості оподаткування для договорів про спільну діяльність встановлені ПКУ стосовно податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 14.1.139 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку є, зокрема:

будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ;

особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

Пунктом 3.5 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року N 1588(у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року N 462), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за N 1562/20300 (далі - Порядок), визначено, що підставою для взяття на облік договору про спільну діяльність є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію його платником ПДВ.

Згідно з пунктом 4.6 розділу IV Порядку для взяття на облік договору про спільну діяльність уповноважена особа подає до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ заяву за формою N 1-ОПП та копію договору (контракту) про спільну діяльність.

Таким чином, договори про спільну діяльність між фізичними особами - підприємцями обліковуються в контролюючих органах за умови, що на такі договори поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені положеннями ПКУ, і уповноважена особа за такими договорами зареєстрована платником ПДВ.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Оподаткування доходів та визначення їх складу для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп визначено ст. 292 ПКУ.