1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Індивідуальна податкова консультація


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
02.04.2019 N 1383/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування господарських операцій туристичного оператора (туристичного агента) із застосуванням гривневої корпоративної картки для розрахунків з постачальниками туристичних послуг - нерезидентами та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно статті 1 Закону України "Про туризм" від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР (зі змінами та доповненнями) туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Щодо правомірності розрахунків гривневою корпоративною карткою
Порядок здійснення банками емісії платіжних карток, визначення операцій, що здійснюються з їх застосуванням, встановлено Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. N 705 "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів".
У пункті 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. N 492, викладено особливості використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів.
Зокрема, підпунктом 8.3 пункту 8 зазначеної вище Інструкції передбачено, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи - підприємця не можуть бути використані за допомогою електронного платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.
Разом з цим слід зазначити, що пунктом 13.1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Враховуючи викладене, з питання правомірності розрахунків з нерезидентом корпоративною карткою пропонуємо звернутися до Національного банку України.
Щодо належності операцій до зовнішньо-економічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"це - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені ПКУ та іншими законодавчими актами.
Щодо оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються туроператором із застосуванням гривневої корпоративної картки
Порядок оподаткування ПДВ туроператорської та турагентської діяльності визначено статтею 207 ПКУ.
Відповідно до пункту 207.1 статті 207 ПКУ туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування ПДВ розглядається як єдина послуга.
Базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.3 статті 207 ПКУ).

................
Перейти до повного тексту