Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни, розглянула Ваше звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування нормативно-грошової оцінки для сплати орендної плати за землю у 2019 році, та повідомляє таке.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), Податковим кодексомУкраїни (далі - ПКУ), Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі"та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Питання орендної плати за землю державної і комунальної власності врегульовані ст. 288 розділу XIII Податкового кодексу України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).