Державна фіскальна служба України розглянула звернення об'єднання та керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни надає індивідуальну податкову консультацію з питання оподаткування гуманітарного товару (автомобіля).

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо визнання товару гуманітарною допомогою

Відповідно до статті 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року N 1192-ХIV "Про гуманітарну допомогу" (далі - Закон N 1192) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Відповідно до положень статті 6 Закону N 1192 транспортні засоби, призначені для перевезення більше ніж вісім осіб, та автомобілів, обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, що передаються для використання установам соціального захисту населення, державним закладам охорони здоров'я і навчальним закладам, громадським організаціям осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариству Червоного Хреста України та його обласним організаціям, державним закладам системи реабілітації, фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт", визнаються гуманітарною допомогою.

Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексомУкраїни та Митним кодексом України.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Вимоги, яким має відповідати підприємство, установа та організація для отримання статусу неприбуткового підприємства, установи та організації (далі - неприбуткова організація) для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, встановлено підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 ст. 133 Кодексу.

Відповідно до абзацу першого підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Згідно з підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту, віднесені, зокрема, громадські об'єднання.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року N 4572-VI "Про громадські об'єднання" зі змінами (далі - Закон N 4572).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону N 4572 громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Частиною третьою статті 1 Закону N 4572 передбачено, що громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Згідно з частиною п'ятою статті 1 Закону N 4572 громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону N 4572 визначено, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону, зокрема, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями.

Отже, утворена відповідно до Закону N 4572 та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій громадська організація не сплачує податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності відповідно до закону за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб (абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених пункту 133.4 статті 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.