Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, надіслане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство просить надати податкову консультацію з питань справляння туристичного збору (далі - Збір).

Згідно з реєстраційними даними ДФС основним видом діяльності Товариства є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (код. 55.10 КВЕД).

1. Який документ та в якій формі повинен отримати податковий агент від особи, яка розміщується у готелі, для підтвердженння статусу (резидент/нерезидент) та визначення форми туризму (внутрішній/в’їзний).

Відповідно до пп. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Кодексу внутрішній туризм для цілей розділу XII Кодексу - переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В’їзний туризм для цілей розділу XII Кодексу - прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Разом з тим, ст. 4 Закону України від 15 вересня 1995 року N 325/95-ВР "Про туризм" також визначено, що внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

Таким чином, на підставі відповідних документів, що підтверджують громадянство України та/або постійне проживання на території України можливо визначити належність фізичної особи - платника Збору, до категорії внутрішнього туризму.

Документом, який підтверджує громадянство, є паспорт громадянина та/або посвідчення на тимчасове перебування.

2. Який документ повинен мати податковий агент для підтвердження розміщення у готелі пільгових категорій осіб, які не являються платниками туристичного збору, зокрема у випадках, зазначених у пп. 268.2.2. п. 268.2 ст. 268 Кодексу.

З метою визначення осіб, які не є платниками Збору відповідно до пп. 268.2.2. п. 268.2 ст. 268 Кодексу необхідно отримати від особи підтверджуючі документи про віднесення її до певної категорії у вигляді посвідчення, наказу про відрядження, путівки (курсівки) на лікування, оздоровлення, реабілітацію, інші документи в залежності від категорії.

3. Чи є підставою для визнання особи неплатником Збору відповідно до п. "а" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу наявність укладеного між податковим агентом і такою особою (резидентом та нерезидентом) договору найму/оренди або договору про надання послуг проживання.

Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками Збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Рада), про встановлення Збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Платниками Збору не можуть бути особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір (п. "а" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу).

Водночас згідно з, п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року N 297, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належить розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади).

Отже, проживання осіб, якими з податковими агентами укладено договір найму/оренди житла на строк, що перевищує один місяць, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння Збору в розумінні пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу.

4. Яким чином і на підставі якого документу особа має підтвердити те, що вона постійно проживає у селі, селищі або місті, Радами яких встановлено Збір.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (п. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11.12.2003 р. N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон N 1382) документи, до яких вносяться відомості про місце проживання - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання (ст. 6 Закону N 1382).

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства є підстави, встановлені Законом України від 22.09.2011 р. N 3773-IV "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".

5. Хто вважатиметься податковим агентом у разі укладання договору оренди/суборенди між юридичною особою, яка є власником об’єкта розміщення, та юридичною особою (фізичною особою - підприємцем), якою фактично здійснюється діяльність з надання послуг тимчасового розміщення.

У контексті пп. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу згідно з рішенням Ради податковими агентами можуть бути такі особи:

а) юридичні особи, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи юридичних осіб згідно з пп. 268.7.2 п. 268.7 цієї статті, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 цієї статті;

б) квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. "б" пп. 268.5.1 п. 268.5 цієї статті, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичні особи, які уповноважуються Радою справляти Збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Отже, Кодексом не встановлено вимог щодо наявності у податкового агента - юридичної особи права власності або права користування на місця проживання (ночівлі).

Податковим агентом визнається особа, яка надає послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі).

Повноваження щодо визначення податкових агентів належить сільським, селищним, міським радам (пп. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу). Перелік податкових агентів та інформація про них розмішуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради.

6, 7. Чи правомірна оплата юридичною особою (туроператором) шляхом безготівкового перерахунку на рахунок готелю суми Збору за фізичну особу, яка буде розміщуватись у готелі, на підставі укладеного фізичною особою з такою юридичною особою (туроператором) договору.

Згідно з пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу платники Збору сплачують суму Збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють Збір за ставками, у місцях справляння Збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної Ради. В свою чергу, розміщення платника Збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним Збору, та рішення відповідної Ради (пп. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 Кодексу).

Отже, сплата платником Збору здійснюється безпосередньо перед розміщенням у місцях проживання (ночівлі).

У податкового агента як суб’єкта ведення бухгалтерського обліку та нарахування податкових зобов’язань зі Збору, зважаючи на норму п. 44.1 ст. 44 Кодексу, має бути підтверджуючий первинний документ, який містить відомості про господарську операцію щодо сплати цьому податковому агенту певної суми коштів платником Збору.

Форма сплати Збору Кодексом не регулюється.

Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками Збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення Ради, про встановлення Збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.