Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Щодо запитання чи може благодійний фонд в орендованому приміщенні для своєї адміністративної діяльності проводити також інші заходи, які відносяться до статутної діяльності, згідно своїх КВЕДів? Фінансування зазначених витрат проходять по окремим програмним кошторисам. Чи потрібно розподіляти зазначені витрати на адмінвитрати та інші витрати, які не відносяться до статутної діяльності?

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначених цим пунктом:

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, благодійні організації.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року N 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (далі - Закон N 5073).

Благодійна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом N 5073, як основну мету її діяльності (п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 5073).

Згідно з частиною четвертою ст. 13 Закону N 5073 благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону N 5073). При цьому благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону N 5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону N 5073 слід розуміти добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Отже, благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, проводити інші заходи, які відносяться до статутної діяльності) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей.

У разі порушення благодійною організацією, що перебуває у Реєстрі неприбуткових установ та організацій, вимог Закону N 5073 та положень п. 133.4 ст. 133 Кодексу така благодійна організація згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу втрачає статус неприбутковості та сплачує податок на прибуток на загальних умовах.

Щодо адміністративних витрат благодійної організації слід зазначити таке

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності (частина друга ст. 16 Закону N 5073).

Частиною третьою ст. 16 Закону N 5073 передбачено, що розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відс. доходу цієї організації у поточному році.

Формування та перелік адміністративних витрат організації визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами).

З питань бухгалтерського обліку адміністративних витрат організації доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо здійснення фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку II групи зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (далі - Закон N 959) з зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.