Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 травня 1999 року N 619-XIV "Про металобрухт" (далі - Закон N 619) власник металобрухту - це юридична або фізична особа, яка володіє, користується і розпоряджається належним їй металобрухтом у межах, визначених законом.

Купівля та/або реалізація металобрухту - це діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Побутовий металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність.

Промисловий металобрухт - непридатні для прямого використання в промисловості та інших галузях економіки вироби або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Статтею 4 Закону N 619 встановлено, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред'явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов'язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.

Приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, забороняється.

Збирання, заготівля, переробка, реалізація промислового металобрухту фізичними особами забороняються.

Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Згідно зі ст. 6 Закону N 619 оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси спеціалізованих підприємств (їх приймальних пунктів) та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб'єкта господарювання, який здійснює купівлю металобрухту.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Відповідно до п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 1.1 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п.16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно пп. 1.7 п.16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу, за ставкою 1,5 відсотків від об'єкта оподаткування.

Отже, враховуючи наведене вище, сума доходу отримана платником податку за зданий (проданий) ним брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД) звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, але підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Юридична особа, що здійснює виплати фізичній особі, відповідно до пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є податковим агентом та згідно з п. 171.2 ст.171 цього Кодексу є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичної особи та військового збору.

Згідно з п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу.

Правовідносини щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу відходів брухту чорних металів у фізичних осіб регулюються Законом України від 06.07.1996 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265).

Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі.