Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок, що перебувають у власності міської ради, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні товариство (орендар) користується земельною ділянкою комунальної форми власності на підставі договору оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), укладеного із міською радою. При цьому товариством (орендарем) згідно з умовами договору оренди таку земельну ділянку було передано у суборенду іншому суб’єкту господарювання (суборендарю).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), Цивільним кодексом України, Законом України від 06 жовтня 1998 року N 161-ХIV "Про оренду землі" (далі - Закон N 161), законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону N 161).

Відповідно до частини першої статті 116 ЗКУ громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Згідно із частиною шостою статті 93 ЗКУ орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

При цьому ПКУ не регулює відносини за договорами суборенди землі та не містить норм щодо делегування повноважень суборендарю на внесення до бюджету орендної плати.

Відповідно до пунктів 38.2 і 38.3 статті 38 розділу І ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. При цьому спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються ПКУ та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.