- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Індивідуальна податкова консультація
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 22.02.2019 р. N 680/6/99-99-15-02-01-15/ІПК |
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно поділу суб'єктів господарювання за критеріями їх розмірів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.
19 Конституції України).
Положення
ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.24 п. 14.1 ст.
14 ПКУ визначено поняття великий платник податків - це юридична особа або постійне представництво нерезидентів на території України, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.
Нормами ПКУ не визначені поняття суб'єкта мікро, малого та середнього підприємництва.
Відповідно до п. 5.3 ст.
5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у
ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Так, для цілей визначення тривалості перевірок застосовуються положення ст.
55 Господарського кодексуУкраїни, якою визначено належність суб'єктів господарювання до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва у залежності від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік.
Суб'єктами мікропідприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам єзро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквіваленту 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів середнього підприємництва.
Згідно з пп. 46.2 ст.
46 ПКУ платник податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подає квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації, з урахуванням вимог ст.
137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст.
46 ПКУ платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід'ємною частиною.
................Перейти до повного тексту