Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з продажу проїзних документів на проїзд у міському пасажирському транспорті із застосуванням автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі - АСОП) та щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) при здійсненні таких операцій і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку (який є перевізником) укладено агентський договір з особою, яку розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради уповноважено здійснювати справляння плати за транспортні послуги, що надаються та оплачуються з використанням АСОП (оператором АСОП). Згідно з зазначеним договором платник податку (агент) надає оператору АСОП агентські послуги з продажу електронних квитків та транспортних карток та здійснює перерахування отриманих від їх продажу коштів оператору АСОП. 3а надані агентські послуги платник податку отримує від оператора АСОП агентську винагороду.

Згідно зі статтею 28 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97 "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України 29 червня 2004 року N 1914-IV "Про міський електричний транспорт" (далі - Закон N 1914) АСОП - програмно-технічний комплекс, призначений для здійснення обліку наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка.

Електронний квиток - проїзний документ встановленої форми, який після реєстрації в АСОП дає право пасажиру на одержання транспортшх послуг.

Замовники транспортних послуг (замовники) - місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та/або уповноважені ними юридичні особи, які замовляють транспортні послуги; юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Перевізник - юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту.

Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги те, що послуга із перевезення надається пасажиру перевізником, слід враховувати, що проїзний документ (квиток, у тому числі електронний) є договором на перевезення, що укладається між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу продажу проїзних документів, та не може бути підставою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту в особи, яка надає послуги, пов’язані з продажем таких проїзних документів, та перерахуванням плати за них оператору АСОП.

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ з вартості послуг з перевезення визначаються суб'єктом господарювання, який є перевізником (надає послуги перевезення). При цьому якщо таким перевізником надаються послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які затверджено уповноваженим органом, операції з постачання таких послуг звільняються від оподаткування ПДВ.

Суб'єкти господарювання, які не є перевізниками (не надають послуги перевезення) та є учасниками процесу оформлення електронних перевізних документів (зокрема, здійснюють прийом коштів за квитки та їх подальше перерахування), визначають свої податкові зобов'язання з ПДВ лише з вартості наданих ними послуг, пов’язаних з продажем таких проїзних документів, без урахування вартості перевезення, що перераховується ними оператору АСОП. Дата виникнення податкових зобов’язань за операціями з надання таких послуг визначається за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 ПКУ.