Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажних транспортних засобів (тягачів і причепів) "своїм ходом", та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до статті 1 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) від 01 липня 1970 року, ратифікованої Законом України від 07 вересня 2005 року N 2819-IV "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)" (далі - Європейська угода від 01.07.1970 р.), який набрав чинності 11.10.2005 р., термін:

"транспортний засіб" означає будь-який автомобіль або причіп; цей термін охоплює будь-яку комбінацію транспортних засобів;

"автомобіль" означає будь-який самохідний автотранспортний засіб, що зазвичай використовується для автомобільних перевезень людей чи вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей чи вантажів; цей термін не охоплює сільськогосподарські трактори;

"причіп" означає будь-який транспортний засіб, призначений для буксирування автомобілем; цей термін охоплює також напівпричепи;

"комбінація транспортних засобів" означає з'єднані транспортні засоби, які переміщуються дорогами як одне ціле;

"автомобільні перевезення" означає будь-яке переміщення дорогами, що відкриті для загального користування, навантаженого чи не навантаженого, з пасажирами чи без, транспортного засобу, який використовується для перевезення пасажирів або вантажів;

"міжнародні автомобільні перевезення" означає автомобільні перевезення з перетином принаймні одного кордону;

"водій" означає будь-яку особу, незалежно від того, працює вона за наймом чи ні, яка керує транспортним засобом навіть протягом короткого періоду або яка перевозиться транспортним засобом для того, щоб вона могла ним керувати в разі необхідності.

Правове регулювання перевезень регулюється главою 64 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та главою 32 Господарського кодексуУкраїни (далі - ГКУ).

Відповідно до частини першої статті 908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно зі статтею 306 ГКУ перевезенням вантажів у ГКУ визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

При цьому автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (стаття 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон N 2344)).

Вантаж - це майно, крім багажу, а також бортових припасів (для повітряних, морських та річкових суден), що перевозиться транспортними засобами (пункт 2 статті 1 Закону України від 05 листопада 2009 року N 1710-VI "Про прикордонний контроль" (далі - Закон N 1710).

Майно - це сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя (стаття 139 ГКУ).

Отже, з огляду на положення Європейської угоди від 01.07.1970 р., ПКУ, ГКУ, Законів NN 2344 і 1710 перевезення (у тому числі міжнародне) вантажів (у тому числі транспортних засобів) являє собою фактичне перевезення, що повинно здійснюватися безпосередньо відповідними видами транспорту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).