Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування дивідендів і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Дивіденди у розумінні Кодексу - це платіж, що сплачується на користь засновників підприємства у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу.

Відповідно до пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток.

Так, згідно з пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу авансовий внесок, передбачений пп. 57.1-1.2 цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема, фізичним особам.

Отже, якщо підприємство приймає рішення про виплату дивідендів власнику підприємства - фізичній особі, то в цьому випадку авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється.

Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу.

Особливості оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. 170.5.4 якого доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).