Головне управління ДФС у Донецькій області розглянуло лист платника щодо питання практичного застосування пп.139.2.2 п.139.2 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Щодо питання права визнати наявну заборгованість на підставі постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом та процесуального документа, який підтверджує безнадійну заборгованість, то з даного питання необхідно керуватись Законом України від 14.05.92 року N 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон N 2343).

Відповідно до Закону N 2343 банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 37 Закону N 2343 у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (ст. 37 Закону N 2343).

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, здійснюється офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (п. 3 ст. 38 Закону N 2343).

Поряд з цим згідно з ч. 4 ст. 83 Закону N 2343 у випадках, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України від 15 травня 2003 року N 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 755).

Згідно з положеннями ст. 33 Закону N 755 юридична особа припиняється в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. "з" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію припинення юридичної особи.