Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення …щодо порядку оподаткування доходу у вигляді спадщини, отриманого громадянином України, який постійно проживає на території Німеччини та перебуває на консульському обліку як нерезидент, і в межах компетенції повідомляє.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 розділу ІV ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Статус резидента в Україні визначається відповідно до положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Водночас п.п. "в" п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.

Відповідно до п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується, зокрема, спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка 18 відс., визначена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

При цьому дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.