- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Індивідуальна податкова консультація
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
03.12.2018 N 5081/6/99-99-14-06-02-15/ІПК |
Державна фіскальна служба України розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з наступних питань:
- Чи свідчить факт перетину товаром митного кордону про здійснення поставки товару в розумінні статті
2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?
- Що є датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно з законодавством України підлягає митному оформленню?
ДФС України розглянуло лист щодо зазначених у звернені питань, та, керуючись ст.
52 Податкового кодексуУкраїни, повідомляє.
Відповідно до частини першої статті
2 Закону та пункту 3.1
Інструкції імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує встановлений законодавством України строк з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у пункті 3.1 цієї
Інструкції (пункт 3.2
Інструкції).
Порушення резидентами законодавчо встановлених строків згідно зі статтею
4 Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Статтею
1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"визначено, що імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
При цьому згідно із частиною 1 статті
74 Митного кодексу України (далі - Кодекс) імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Підпунктом "б" пункту 61 статті
4 Кодексу визначено, що українські товари - це товари, ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на цій території.
У відповідності до пункту 15 статті
4 Кодексу товари, що не є українськими відповідно до пункту 61 цієї статті, а також товари, що втратили митний статус українських товарів відповідно до цього Кодексу, є іноземними товарами.
Згідно зі статтею
76 Кодексу товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів. Підтвердженням українського статусу товарів, зазначених у частині першій цієї статті, є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 1 статті
4 Кодексу випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети; вільний обіг - обіг товарів, який здійснюється без обмежень з боку митних органів України.
................Перейти до повного тексту