Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості постачання (продажу) дебіторської грошової заборгованості, що виникла у зв'язку із невідшкодованою сумою податку з Державного бюджету України, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України(далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ. Зокрема, ПКУ визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Водночас ПКУне регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України від 14 травня 1992 року N 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі - Закон N 2343), з банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (пункт 1.3 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1і 5.2 статті 5 розділу I ПКУпоняття, правила та положення, установлені ПКУта законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з пунктом 7.3 статті 7 розділу I ПКУбудь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУі не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ, та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Отже, будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів платниками податків, у тому числі, що перебувають у стадії ліквідаційної процедури у зв'язку із визнанням платника податків банкрутом згідно з рішенням судового органу (крім питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом N 2343), регулюються виключно ПКУ та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений ПКУ.

При цьому ПКУне передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податків і зборів для платників податків, що перебувають у стадії ліквідаційної процедури у зв'язку із визнанням їх банкрутами згідно з рішеннями судового органу.

Пунктом 36.1 статті 36 розділу I ПКУвизначено, що у платника податку виникає обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи, який визначається як податковий обов'язок такого платника.