Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду Вашого листа "" щодо відображення операції з придбання обладнання у нерезидента та в межах компетенції повідомляє наступне.

Органи державної фіскальної служби України здійснюють свою діяльність в межах функцій, визначених статтею 191 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема надають консультації відповідно до Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Разом з тим зазначаємо, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Отже, з питання відображення певних операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності, слід звертатися до Міністерства фінансів України.

Щодо відображення з метою оподаткування операції з придбання обладнання у нерезидента повідомляємо наступне.

Згідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств".

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.

Так, відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у пп. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

З 16.09.2015 діє Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р, в який входить особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС).

Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Враховуючи наведене, платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаного обладнання у нерезидента, країна резиденції якої включена до затвердженого переліку (незалежно від того, є пов'язаною особою з резидентом такий нерезидент, чи ні), якщо ці операції не підпадають під визначення контрольованих.

Однак у разі, якщо платник податку підтверджує суму витрат на придбання таких товарів за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту, то таке коригування він не здійснює.

Водночас, якщо платник податку, який скориставшись правом, наданим положеннями п. п. 140.5.4 ст. 140 Кодексу, не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення операцій з нерезидентами, які не є контрольованими, та сума витрат підтверджується платником за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту про контрольовані операції, посадові особи контролюючого органу мають право при проведенні документальної перевірки перевіряти відповідність ціни таких операцій рівню звичайних цін із застосуванням методів відповідно до вимог ст. 39 Кодексу.

Крім цього, пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено для цілей оподаткування поняття основних засобів, а саме, це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).